Як привчити дитину з аутизмом до горщика?

Ще у XVIII столітті у Франції існували спеціальні дитячі туалети, схожі на маленькі тронні стільці. Привчання до горщика вважалося ознакою хорошого виховання та високого соціального статусу родини. Сьогодні ж наука про розвиток дітей пропонує значно гуманніші і структурованіші підходи, засновані на глибокому розумінні дитячих потреб.

Науковці радять використовувати методи навчання, які спираються на чіткі покрокові стратегії й адаптуються до індивідуальних особливостей малюка.

Щоб допомогти дитині легко оволодіти новою навичкою, важливо дотримуватися певних принципів у повсякденному житті:
1. Створіть передбачуване середовище
Відповідно до принципів структурованого навчання за методикою TEACCH:

• Горщик має стояти завжди в одному й тому ж місці.
• Використовуйте візуальні підказки: малюнок горщика у ванній кімнаті, стрілки на підлозі, які ведуть до туалету.
• Заплануйте регулярні «сеанси» сидіння на горщику кожні 30–45 хвилин, навіть якщо дитина сама не просить.

Як зазначає педагог TEACCH-програми Кері Мейджерс:  «Коли ви організовуєте світ навколо дитини, а не змушуєте її пристосовуватись до хаосу, ви даруєте їй справжню свободу».
Такий підхід створює для дитини відчуття стабільності й безпеки.

2. Залучіть сенсорні потреби
Якщо малюк надто чутливий або, навпаки, майже не відчуває тілесних сигналів:

• Додайте сенсорні елементи: м’яку подушку на сидінні, спокійну музику в туалеті.
• Поступово знайомте дитину з процесом: спочатку нехай просто сидить на горщику в одязі без примусу.

У фільмі «Темпл Ґрандін» (2010) показано, як Темпл, дівчина з аутизмом, самостійно створювала пристрої, що допомагали їй зменшити сенсорний стрес і почуватися безпечніше у світі, який здавався надто гучним і хаотичним. Так само і вдома можна адаптувати простір туалету: прибрати зайві подразники, створити зрозумілу та комфортну атмосферу. Це допоможе дитині розслабитися, відчути контроль і впевненість у новому досвіді.

3. Використовуйте позитивне підкріплення
Методика прикладного поведінкового аналізу (ABA), започаткована психологом Іваром Ловасом, зарекомендувала себе, як один із найефективніших підходів у розвитку нових навичок у дітей з РАС.
Основний принцип ABA у контексті привчання до горщика такий: одразу після спроби або успішного використання горщика важливо надати дитині позитивне підкріплення — обійми, улюблену наклейку, маленьку іграшку або іншу винагороду, яка відповідає її інтересам і приносить радість.
Ключовий момент — винагорода має бути миттєвою та зрозумілою. Як тренер, який одразу хвалить спортсмена за правильний рух під час тренування, так і дитина має швидко усвідомити, за яку саме дію її заохочують. Це створює чіткий зв'язок між дією та позитивним результатом, що допомагає закріпити нову навичку швидше й ефективніше.

4. Поступовість і терпіння
Очікувати миттєвих результатів — одна з найпоширеніших помилок, якої припускаються батьки.
Карол Сток Крановіц, авторка книги «The Out-of-Sync Child», підкреслює: діти з сенсорними порушеннями можуть потребувати у 10–20 разів більше повторень, ніж їхні однолітки, щоб засвоїти нову навичку. Це не свідчення їхньої неспроможності — це просто інший ритм розвитку, який потребує терпіння й розуміння.

_______________________________________________________________________________________
На завершення варто підкреслити ключові інструменти, які допомагають досягти успіху в цій делікатній і надзвичайно важливій справі: структуроване навчання, застосування принципів прикладного поведінкового аналізу (ABA), використання візуальних підказок, система позитивного підкріплення та чутлива адаптація до сенсорних особливостей дитини.
Пам’ятайте, привчання до горщика — це не лише про формування навички. Це про довіру. Про те, щоб дитина почувалася в безпеці, вчилася дослухатися до себе, до свого тіла й поступово взаємодіяти зі світом впевнено.
_______________________________________________________________________________________

Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я працюю з дітьми, які мають різні порушення розвитку. Хоча кожен досвід унікальний, деякі історії залишаються в пам’яті надовго. Однією з них стала історія трирічної Злати. З першого погляду звичайна справа — привчання до горщика. Але саме цей досвід запам’ятався тим, що Злата пройшла свій шлях без страху й стресу, у власному темпі, у безпечній і підтримуючій атмосфері. Ми побачили, наскільки важливо поважати внутрішню готовність дитини і як багато це дає для її впевненості у собі.

До нас звернулися її батьки з конкретним запитом: дівчинка боялася навіть підходити до горщика. На той момент у Злати вже був офіційно встановлений діагноз — розлад аутистичного спектра. Батьки були розгублені й шукали професійну підтримку, щоб не травмувати дитину і правильно вибудувати процес привчання.

Наша команда спеціалістів розробила індивідуальний план супроводу, який охоплював не тільки безпосереднє привчання до горщика, а й загальну роботу з сенсорними особливостями, страхами й формуванням передбачуваної рутини. Ми врахували сенсорні потреби Злати, її особливості сприйняття простору та тілесних відчуттів.

Робота розпочалася з простого: знайомства з горщиком через гру. Спершу Злата мала право просто тримати його поруч під час улюблених занять, щоб зняти тривожність. Потім — взаємодіяти з іграшками, які «ходили на горщик». Кожен маленький крок підкріплювався позитивом, похвалою і обіймами. Поступово дівчинка перестала боятися і зробила свій перший успішний досвід.

Хочу поділитися кількома практичними порадами для батьків, які стикаються з подібними викликами:

• Не квапте події. Прийміть, що страх перед горщиком — реальний для дитини досвід.
• Використовуйте гру та імітацію. Допомагайте дитині побачити процес через знайомі та приємні образи.
• Створіть передбачувану рутину. Діти з аутизмом краще приймають зміни, коли вони регулярні й передбачувані.
• Хваліть за кожну маленьку перемогу, навіть якщо вона здається вам незначною.
• Працюйте у команді з фахівцями, які розуміють особливості розвитку вашої дитини.

Зараз наша пацієнтка Злата самостійно та із задоволенням користується горщиком. Але найцінніше в її історії — не сам результат, а те, як вона до нього дійшла. Без страху, без тиску, у своєму темпі. Ми лише створили умови, де вона почувалася спокійно й захищено. І саме це дало їй змогу зробити свій крок — тоді, коли вона була готова.

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:

1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог — спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.

2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.

3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.

4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.

5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.

6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках ми проводимо додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.
Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!