Що робити, якщо у дитини затримка розвитку?

Привіт! Мене звати Аліна Солдатова, я провідний нейропсихолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит», який знаходиться у Києві. Моя місія — допомагати дітям із різними особливостями розвитку, серед яких затримка мовлення, труднощі в навчанні, дефіцит уваги, гіперактивність, розлади аутистичного спектра (РАС), сенсорні порушення та інші стани, що впливають на різнобічний розвиток. Я вірю, що кожна дитина має унікальний потенціал. Моє завдання — допомогти розкрити цей потенціал, створивши сприятливі умови для впевненого та щасливого майбутнього. Разом ми зможемо підтримати вашу дитину на її шляху до самореалізації та гармонійного розвитку!


«Коли ми говоримо про затримку розвитку, важливо не лише вчасно виявити можливі порушення завдяки якісній діагностиці, а й забезпечити дитині стабільне та емоційно безпечне середовище».

Коли Томасу Едісону було всього сім, його вчитель написав матері: «Занадто повільний для навчання». Але сьогодні ми пам’ятаємо Едісона не як того хлопчика, що не вписувався в систему, а як геніального винахідника, який подарував світу електричне світло.


Ця історія — не лише про силу характеру чи талант. Вона про щось глибше: про те, що не всі діти розвиваються однаково. І це — нормально!


Часом батьки стикаються з тривожними запитаннями:

Це справді затримка розвитку? Чи просто індивідуальний темп моєї дитини?

Коли варто звертатися до фахівця, а коли — просто дати дитині час, простір і довіру?

І головне — що можна зробити вже сьогодні, щоб підтримати її розвиток?


У цій статті ми з’ясуємо, що насправді криється за терміном «затримка розвитку», як розпізнати дійсно важливі сигнали — і водночас не впасти у пастку зайвої тривоги.

Що таке затримка розвитку?

У 1980-х роках психологи провели експеримент, який сколихнув наукову спільноту. Дві групи новонароджених мишенят утримували в різних умовах. Одна — у стерильних боксах без стимулів, інша — у середовищі, багатому на звуки, запахи й дотики. Через кілька тижнів дослідники зафіксували суттєву різницю: у «збагачених» мишенят нейронні зв’язки в мозку були активнішими й щільнішими.

Цей експеримент став поштовхом до глибших досліджень у сфері розвитку дитини. Зокрема, вчені з Harvard Center on the Developing Child довели: спадкові чинники, складні пологи, ранній стрес, емоційна ізоляція, та брак батьківської турботи суттєво впливають на формування мозкових структур.

У таких випадках фахівці говорять про затримку розвитку — стан, за якого психічні, мовленнєві, пізнавальні або рухові навички формуються повільніше, ніж у більшості дітей того ж віку.

Пам’ятай: затримка розвитку — не вирок. Це лише сигнал, що дитина потребує уважнішого ставлення, індивідуального підходу, а іноді — й корекційної програми, яку мають розробити фахівці.

Щоб краще зрозуміти, у чому саме може проявлятися затримка, пропоную розглянути основні напрями:
  • Мовленнєва затримка: дитина пізно починає говорити, має обмежений словниковий запас, плутає слова або не вміє будувати прості речення.
  • Когнітивний розвиток: спостерігається повільне формування пам’яті, уваги, логічного мислення. Дитина може не розуміти прості інструкції або не реагувати на ім’я.
  • Моторні навички: затримка в освоєнні базових навичок — таких як сидіння, повзання, ходіння чи тримання предметів — може бути помітною вже в перші роки життя. Часто спостерігається порушення координації: рухи дитини виглядають скутими або незграбними.
Затримка розвитку дитини — це майже ніколи не результат однієї причини. Йдеться про складне, багаторівневе явище, що виникає під впливом цілої низки чинників: біологічних, медичних, соціальних та екологічних. Вони взаємодіють між собою, утворюючи своєрідну систему, яка й визначає особливості розвитку.

Серед найпоширеніших:
  • Генетичні чинники — синдром Дауна, синдром Ретта, фрагільний Х-хромосомний синдром та інші спадкові особливості, які впливають на темпи розвитку.
  • Медичні причини — складні пологи, гіпоксія, запальні захворювання центральної нервової системи (менінгіт або енцефаліт), а також порушення обміну речовин.
  • Соціально-екологічні фактори — тривала емоційна депривація, недостатня увага з боку батьків, домашня агресія, а також відсутність належної когнітивної та емоційної стимуляції у перші роки життя.
_______________________________________________________________________
Кожен малюк — унікальний, і його розвиток не завжди вкладається в стандартизовані рамки чи очікування. Якщо темпи освоєння навичок здаються повільнішими або мають нетипові риси, це не причина для тривоги, а радше сигнал до глибшого спостереження та делікатного супроводу.
_______________________________________________________________________

Як правильно взаємодіяти з дитиною?

Уяви, що дитина — це щойно запущений у космос корабель. Її навігаційні системи ще налаштовуються, сенсори працюють інакше, ніж у дорослих, а маршрут майбутнього лише окреслюється. У цій подорожі саме батьки та фахівці стають центром управління — тими, хто задає напрямок і підтримує в моменти турбулентності.
Особливо це важливо для дітей із порушеннями або затримками розвитку. Їхня траєкторія — складніша, чутливіша, потребує більшої уваги й гнучкості. І саме тут на допомогу дітям приходять ефективні інструменти, здатні перетворити хаотичний рух на впевнений політ.

Пропоную твоїй увазі ключові підходи, які вже десятиліттями доводять свою результативність у практиці:

  • ABA-терапія (прикладний аналіз поведінки)
Це науково підтверджений метод, який понад 50 років використовується в роботі з дітьми з аутизмом. Суть його — у структурованості, повторюваності та поступовості. Завдяки терапевтичним заняттям дитина вчиться зчитувати соціальні сигнали, формувати нові моделі поведінки та зменшувати небажані реакції.

  • Сенсорна інтеграція
Понад 80% дітей з порушеннями розвитку мають труднощі з обробкою сенсорної інформації. Для них світ — це як радіо з перебоями, де сигнали спотворені. Через сенсорний розвиток — гойдалки, масажні килимки, вправи на баланс — дитина «переналаштовує» свій мозок, відкриваючи нові канали для взаємодії з навколишнім середовищем.

  • Логопедичні заняття
Згідно з даними Американської асоціації мовленнєвих патологів, діти, які розпочали логопедичну роботу до 4 років, демонструють розвиток мовлення у 2–3 рази швидше. Адже мова — це міст між внутрішнім світом дитини та зовнішнім.

  • Фізична активність
Дослідження Університету Іллінойсу показали: лише 20 хвилин щоденного руху покращують увагу та поведінку в дітей із труднощами розвитку. Рух — це природний антистрес і засіб саморегуляції.
Наприклад, у фільмі «Король говорить!» логопед комбінує мовленнєві й фізичні вправи, допомагаючи королю подолати заїкання. І це дає результат.

Жодна методика не працюватиме повноцінно без міцного фундаменту. А таким фундаментом є середовище, у якому зростає дитина.

Дитині важливо забезпечити:
  • Емоційну підтримку - фрази «Я тебе чую» чи «Я з тобою» — не просто слова, а ліки. Як наголошує психолог Джон Ґоттман у книзі «Як виховати емоційно розумну дитину», саме підтримка в моменти стресу формує емоційну стійкість.
  • Індивідуальний підхід - шаблонні рішення давно не працюють. Дитина, яка лякається гучних звуків, потребує іншого підходу, ніж та, що не розуміє жартів. Саме тому ранній розвиток має будуватись навколо дитини, а не системи.
  • Співпрацю з фахівцями - педіатр, психолог, логопед, педагог — це не просто окремі спеціалісти, а частини єдиної команди, в якій батьки — центральна ланка. Саме міждисциплінарний підхід дозволяє побудувати цілісну карту розвитку дитини, де кожен крок — усвідомлений, послідовний і має справжнє значення.
_______________________________________________________________________________________
За умов турботливої уваги, стабільного емоційного фону та фахової підтримки розвиток дитини має всі шанси йти своєрідним, але повноцінним шляхом. У цьому процесі розкривається її внутрішній ресурс, природна здатність до навчання, спілкування та адаптації — ті риси, що формують її, як неповторну особистість.
_______________________________________________________________________________________
Запишитесь на консультацию
Получите быструю консультацию по специалистам, методикам или направлениям нашего центра. Наш администратор свяжется с вами в ближайшее время и ответит на все вопросы.

Коли варто звертатися за професійною допомогою?

Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я працюю з дітьми, які мають різні порушення розвитку. І найважливіше, що я спостерігаю щодня — це сила батьківської уваги. Саме вона часто стає першим кроком до позитивних змін.

Цю історію я пам’ятаю дуже добре. До нас звернулася пані Ірина — молода мама чотирирічної Даринки. Спочатку в її голосі звучало сором’язливе виправдання: «Ймовірно, я перебільшую… Але все ж хотіла б порадитись…». Та за цими словами ховалося справжнє занепокоєння — тривога через можливі симптоми затримки розвитку.

Ірина розповіла, що вже кілька місяців уважно спостерігає за поведінкою доньки на дитячому майданчику. Даринка зовсім не грається з іншими дітьми — може годинами сидіти на одному місці або гойдатися на качелі, не звертаючи уваги на навколишній світ. Вона часто не реагує на звертання і не завжди розуміє прості інструкції.

«Коли вона була меншою, — каже мама, — я думала: ну, така в нас дитина, просто спокійна. Але зараз відчуваю — щось не так! Вона ніби в своєму світі. І я вже не можу заспокоїти себе думкою, що це — “просто вік”».
Ми запросили Даринку на обстеження. Робота з такими дітьми — це не про «швидко поставити діагноз». Це про спостереження, чутливість, командну роботу фахівців і глибоке розуміння особливостей дитини.
У результаті ми виявили ознаки аутизму — порушення спектру, які впливали на комунікацію, соціальні взаємодії та сенсорне сприйняття. Для мами це стало, з одного боку, шоком, а з іншого — глибоким полегшенням. Вперше за довгий час з’явилось чітке розуміння, що саме відбувається з її дитиною і чому.

Ми розробили для Даринки індивідуальну корекційну програму:
  • заняття з логопедом, 
  • роботу з нейропсихологом, 
  • спеціальні ігри на розвиток комунікації, 
  • сенсорну інтеграцію. 
І найважливіше — мама отримала чітке розуміння, як взаємодіяти з донькою вдома, щоб підтримати її розвиток.

Минуло кілька місяців. Даринка почала дивитись в очі, більше усміхатись, з’явилися перші спроби контакту з іншими дітьми. Ці зміни — не випадковість, а результат наполегливості фахівців та підтримки батьків.
Часто батьки чекають: «Може, переросте», «У кожного свій темп». Але варто пам’ятати: якщо ви відчуваєте занепокоєння — воно не виникає без причини. Краще один раз перевірити й отримати підтримку, ніж потім шкодувати, що втратили момент, коли можна було все легко змінити.

Діагностика дитячого аутизму в інклюзивному центрі «Ерудит»

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:

1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.

2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.

3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.

4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.

5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.

6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках проводяться додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!

Зв'яжіться з нами
Erudite
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В

Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37

Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6

Київ, проспект Соборності 19
Наші локації
erudit.artmall@gmail.com
Швидкі посилання
© 2016-2024 ТОВ ЦЕНТР РЕАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЕРУДИТ
Усі права захищені.
кожен день з 09:00 - 18:00
Наші центри
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19