Що покаже МРТ при аутизмі?

Привіт! Мене звати Аліна Солдатова, і я провідний нейропсихолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит». Моя місія — допомагати дітям із різними особливостями розвитку, серед яких затримка мовлення, труднощі в навчанні, дефіцит уваги, гіперактивність, розлади аутистичного спектра (РАС), сенсорні порушення та інші стани, що впливають на різнобічний розвиток. Я вірю, що кожна дитина має унікальний потенціал. Моє завдання — допомогти розкрити цей потенціал, створивши сприятливі умови для впевненого та щасливого майбутнього. Разом ми зможемо підтримати вашу дитину на її шляху до самореалізації та гармонійного розвитку!

«Магнітно-резонансна томографія не діагностує аутизм напряму, проте вона дозволяє виявити характерні нейрофізіологічні відмінності, зокрема в структурах, що відповідають за соціальну взаємодію, емоційну регуляцію та сенсорну обробку».


У 1970-х роках, коли МРТ лише робило перші кроки в медицині, вчені мріяли зазирнути в глибини людської свідомості так, як телескопи проникають у найвіддаленіші куточки всесвіту. Здавалося, це щось із розділу фантастики — побачити, як працює мозок «у реальному часі». Та сьогодні нейровізуалізація відкриває завісу над тим, що раніше було недосяжним: ми можемо досліджувати структурні та функціональні зміни мозку, зокрема у випадках поведінкових порушень, таких як аутизм.


Чи справді можна «побачити» аутизм на знімках мозку? Які саме ділянки поводяться інакше? І головне — чи може МРТ стати надійним інструментом для кращого розуміння, раннього виявлення і підтримки людей з аутизмом?

У цій статті ми з’ясуємо, як МРТ допомагає вивчати аутизм, які наукові відкриття вже зроблені у цій галузі та яким чином ці дані застосовуються на практиці — у процесі діагностики та терапевтичних втручань.

Що таке МРТ і як воно працює?

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — це не просто сучасна медична технологія. Це революційний спосіб зазирнути у структуру мозку, побачити найтонші зміни в організмі без болю, ін'єкцій чи операцій.

Перші теоретичні передумови МРТ з'явилися у 1946 році, коли Фелікс Блох та Едвард Перселл відкрили явище ядерного магнітного резонансу. А вже у 1970-х Пол Лотербур і Пітер Менсфілд знайшли спосіб застосовувати це відкриття для медичної візуалізації — за що в 2003 році отримали Нобелівську премію.

На відміну від рентгену чи КТ, МРТ не використовує шкідливого випромінювання. Замість цього вона застосовує потужне магнітне поле (в десятки тисяч разів сильніше за магніт холодильника) і радіохвилі, які збуджують атоми водню в тканинах тіла. Сигнали від цих атомів оброблюються комп’ютером і перетворюються на детальні зображення.

Особливий прорив у науці став можливим із появою функціонального МРТ (фМРТ). Це дослідження дозволяє бачити не лише будову, а й роботу мозку — тобто спостерігати, які його частини активуються, коли людина думає, говорить, відчуває емоції або реагує на зовнішній світ. У ці миті фМРТ фіксує, як активуються окремі ділянки мозку, а між ними формуються тимчасові нейронні шляхи — мов мережа швидкісних трас, що миттєво об’єднує різні регіони в єдиний когнітивний потік.

Але на цьому відкриття не закінчуються!
Одне з найбільш вражаючих явищ, яке вдалося зафіксувати — це нейропластичність. Вона демонструє здатність мозку змінюватися. Кожна думка, кожен новий досвід, кожне повторення дії — буквально переписує мозкові маршрути. Нейрони можуть утворювати нові зв’язки, адаптуватися до нових умов, а іноді — навіть «перекроювати» старі схеми.
«Не мозок формує наш досвід, а досвід формує мозок» — Норман Дойдж, автор книги «Мозок, що змінюється».

Це означає, що навіть після травм, стресу чи неврологічних порушень мозок може відновлюватися — і МРТ дозволяє відстежувати ці зміни.

Резюмуючи, зазначу, що МРТ відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку сучасної нейронауки. Завдяки цій технології лікарі можуть точно діагностувати захворювання нервових систем без операцій, а вчені — глибше вивчати, як працює мозок, як він реагує на емоції, стрес чи лікування. Це один із найперспективніших методів, який допомагає не лише в медицині, а й у фундаментальних дослідженнях, що розкривають природу людського мислення та поведінкових порушень.

Які особливості функціонування мозку спостерігаються при аутизмі?

У ХХ столітті аутизм вважався радше психіатричним феноменом. Але з розвитком неврологічних досліджень ситуація кардинально змінилася. На початку 2000-х учений Ерік Куршен (Courchesne et al., 2001) провів одне з перших МРТ-досліджень, що показало: у дітей з аутизмом у віці 2–4 років мозок був на 5–10% більшим за норму. Це стало поштовхом до нової епохи — вивчення змін у мозку при аутизмі.

Науковці виявили, що у дітей з аутизмом:
  • Збільшена амігдала — структура мозку, яка пов’язана з емоціями, страхом, формуванням соціальних зв’язків. Парадоксально, але чим більша амігдала у дитинстві, тим важче можуть бути прояви тривожності в підлітковому віці.
  • Гіпо- або гіперактивність соціального мозку, зокрема префронтальної кори — тієї, що відповідає за емпатію, адаптацію до соціальних норм, прийняття рішень. Це може пояснити, чому деяким людям з аутизмом важко «читати» емоції інших.
  • Змінений гіпокамп — зона, яка пов’язана з пам’яттю та орієнтацією в просторі. Це може мати зв’язок із феноменальними здібностями до запам’ятовування у деяких людей із розладом спектру.
Ще один цікавий напрям — дослідження функціональних зв’язків між зонами мозку. Наприклад, у 2011 році команда з MIT (Just et al.) довела: у людей з аутизмом часто спостерігається слабша координація між зонами, що відповідають за обробку мови, емоцій та уваги. Інакше кажучи, мозок обробляє інформацію, як окремі «острови» — без цілісного «архіпелагу».

Проте це не завжди «недолік». Наприклад, Кім Пік — прототип головного героя фільму «Людина дощу» — мав серйозні аномалії розвитку мозку. Втім, він міг прочитати цілу книгу менш ніж за годину і запам’ятовував до 98% прочитаного. Його унікальні особливості стали не обмеженням, а провідником до інтелектуальних можливостей. Це яскраве свідчення того, як нестандартність мозку може відкривати нові горизонти людського потенціалу.

Пам’ятай: аутизм не є дефектом — це варіація людського мозку, яка іноді виглядає незвично, але не менш цінно. Завдяки неврологічним дослідженням, ми дедалі краще розуміємо, як влаштований цей «інакший» розум. І з кожним відкриттям ми наближаємося не тільки до точнішої підтримки, а й до глибшого прийняття.
Запишіться на консультацію
Отримайте швидку консультацію щодо фахівців, методик або напрямків нашого центру. Наш адміністратор зв'яжеться з вами найближчим часом та відповість на всі запитання.

Чи усім дітям із підозрою на аутизм потрібно робити МРТ?

Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я працюю з дітьми, які мають різні порушення розвитку. Щодня ми зустрічаємо малечу, яка потребує не лише діагностики, а й уважного ставлення, розуміння та підтримки. Такою була й історія 4-річної Еліни — тихої та лагідної дівчинки.

Батьки Еліни звернулися до нашого центру, помітивши тривожні сигнали: дівчинка уникала зорового контакту, не гралася з іншими дітьми й надовго занурювалася у себе — могла розгойдуватися назад і вперед, крутитися на місці або впорядковано перекладати іграшки, повторюючи це знову і знову. Її поведінка помітно відрізнялася від поведінки однолітків, і це, природно, викликало у батьків занепокоєння.

У нашому центрі ми провели повноцінне обстеження дитини з використанням сучасних методів діагностики. Це включало:
  • психолого-педагогічну оцінку розвитку;
  • стандартизовані тести на аутистичні прояви;
  • спостереження у змодельованих ігрових ситуаціях;
  • глибинну бесіду з батьками щодо розвитку Еліни з перших років життя.
Після первинного обстеження родина поставила запитання, яке ми чуємо досить часто: «Чи усім дітям із підозрою на аутизм потрібно робити МРТ?»

Фахівці нашого центру надали їм вичерпне пояснення:
  • Магнітно-резонансна томографія не входить до обов’язкових процедур при підозрі на аутизм, оскільки саме по собі МРТ не може виявити РАС.
  • Проте у випадках, коли є додаткові симптоми — часті падіння, судоми, регрес у розвитку, підозри на органічні ураження мозку або значне відставання в моторному розвитку — лікарі можуть рекомендувати МРТ для виключення інших причин.
  • У ситуації з Еліною, зважаючи на складність симптомів, було вирішено пройти МРТ. Обстеження не виявило органічних уражень, але дало змогу впевнено продовжити діагностичний шлях.
Після комплексного аналізу результатів маленькій пацієнтці встановили діагноз — розлад аутистичного спектра. Цей момент став емоційно непростим для родини, але водночас — початком шляху до розуміння потреб дитини.

Наші спеціалісти розробили для Еліни індивідуальну корекційну програму, яка включала:
✔ заняття з логопедом і психологом;
✔ розвиток комунікативних і побутових навичок;
✔ сенсорну інтеграцію;
✔ участь у малих групах для тренування соціальної взаємодії.

Минуло кілька місяців — і вже помітні перші позитивні зміни. Еліна частіше проявляє ініціативу в грі, почала встановлювати контакт із дорослими та однолітками, а у її мовленні з’явилися нові слова.

Не існує універсального рішення, яке підійшло б кожній дитині: комусь справді потрібне МРТ, а комусь — ні. Але в будь-якому випадку шлях до підтримки починається з діагностики. Чим раніше її провести і чим швидше дитина потрапить до фахівців, тим більше шансів на успішну корекцію та розвиток.

Діагностика дитячого аутизму в інклюзивному центрі «Ерудит»

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:
1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог — спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.
2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.
3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.
4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.
5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.
6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках проводяться додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!

Зв'яжіться з нами
Erudite
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В

Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37

Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6

Київ, проспект Соборності 19
Наші локації
erudit.artmall@gmail.com
Швидкі посилання
© 2016-2024 ТОВ ЦЕНТР РЕАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЕРУДИТ
Усі права захищені.
кожен день з 09:00 - 18:00
Наші центри
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19