Як подолати аутизм?

Привіт! Мене звати Аліна Солдатова, і я провідний нейропсихолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит». Моя місія — допомагати дітям із різними особливостями розвитку, серед яких затримка мовлення, труднощі в навчанні, дефіцит уваги, гіперактивність, розлади аутистичного спектра (РАС), сенсорні порушення та інші стани, що впливають на різнобічний розвиток. Я вірю, що кожна дитина має унікальний потенціал. Моє завдання — допомогти розкрити цей потенціал, створивши сприятливі умови для впевненого та щасливого майбутнього. Разом ми зможемо підтримати вашу дитину на її шляху до самореалізації та гармонійного розвитку!

«Коли ми говоримо про аутизм, найпотужнішим інструментом впливу є час. Раннє втручання не гарантує “нормалізації”, але суттєво підвищує ймовірність того, що дитина з аутизмом зможе розвинути самостійність, емоційну стійкість й здатність брати участь у соціальному житті».


В дитинстві Ілон Маск часто мовчав, довго дивився в одну точку, не реагував на запитання і здавався відірваним від реальності. Вчителі вважали його дивним, а однолітки — замкнутим. Ці ознаки свідчили про те, що його поведінка суттєво відрізнялася від норми. Однак лише ставши дорослим, Маск зізнався, що в нього діагностували синдром Аспергера, одну з форм аутизму.


Цей діагноз у дитинстві, ймовірно, призвів до непорозуміння з боку оточуючих, але не став перешкодою для його майбутніх досягнень. Синдром Аспергера характеризується особливостями соціальної взаємодії та вузькою спрямованістю інтересів, що, у свою чергу, може сприйматися як нестандартне мислення.


Попри це, саме такий тип мислення став ключовим фактором його успіху. Синдром Аспергера не завадив Маску не лише мріяти про колонізацію Марса, але й реалізувати амбіційні проекти — створити Tesla та SpaceX, перевернути цілі галузі та вплинути на майбутнє людства.


Поняття «подолання аутизму» змушує задуматися над важливими питаннями:

  • Що насправді потребує подолання — сам аутизм чи упереджене ставлення до нього?
  • Як ми можемо допомогти дитині чи дорослому з РАС розкрити свої таланти, замість того, щоб обмежувати їх?
  • Чому важливо не прагнути «виправити», а навчитися взаємодіяти, розуміти й бачити потенціал людей з РАС?

Ця стаття допоможе усвідомити, що аутизм — це не те, що потрібно «перемагати», а те, що варто приймати, підтримувати та цінувати. Довгий час така особливість розвитку сприймалася як порушення, яке обов'язково потрібно виправити. Однак сьогодні все більше спеціалістів, терапевтів та вчених говорять про інше: аутизм — це не дефіцит, а особливий спосіб сприйняття навколишньої реальності, мислення та взаємодії з нею.

Кожна аутична історія — унікальна. І замість того, щоб намагатися змінити людину, наше завдання — створити умови, у яких вона зможе рости, розкривати свій потенціал і бути почутою.

Як раннє втручання допомагає дітям з аутизмом?

Починати допомагати дітям з аутизмом у школі — вже запізно. За рекомендаціями Американської академії педіатрії, вже у 18–24 місяці дитина має пройти скринінг на аутизм. Чому саме так рано?
Справа в унікальному періоді нейропластичності мозку — у ранньому віці він найгнучкіший, як м’яка глина, яку ще можна ліпити. Чим раніше розпочнеться втручання, тим більше шансів адаптувати поведінкові моделі, змінити нейронні зв’язки та навчити мозок дитини ефективно взаємодіяти зі світом.

У дослідженні UCLA (2014) діти, які отримали інтенсивну корекцію аутизму до 3 років, показали значні покращення у мовленні, соціалізації та когнітивному розвитку. Їхній мозок буквально «переналаштувався» на нову форму спілкування.

Мета раннього втручання — не «вилікувати» аутизм, а допомогти дитині розвиватися у світі, де вона зможе рости, пізнавати оточення і себе — так, як їй природно.

ТОП-3 перевірених методи раннього втручання, що приносять результати:
  • ABA-терапія (прикладний аналіз поведінки)
Це найбільш досліджений та науково підтверджений метод. Його головна ідея — позитивне підкріплення: дитину заохочують за правильні дії, а небажану поведінку поступово замінюють на більш соціально прийнятну.

Наприклад, якщо дитина самостійно попросила про допомогу словами замість крику — вона отримує похвалу або маленьку нагороду. З часом дитина вчиться: «Я веду себе певним чином — і це допомагає мені досягти бажаного».

«ABA — це мова, якою ми навчаємо мозок дитини говорити з суспільством», — піонер вищезгаданого методу, доктор Івар Ловас.

Методика потребує системного підходу та участі кваліфікованих фахівців, але результати часто вражають: покращення комунікації, зниження тривожності, розвиток самостійності.

  • DIR/Floortime
Цей підхід — про зв’язок і довіру. Його суть — спілкування з дитиною на її рівні через гру. Батьки і фахівці «опускаються на підлогу» — в прямому і переносному сенсі — щоб встановити емоційний контакт, підтримати інтерес і заохотити до спонтанної взаємодії.
DIR/Floortime підходить для дітей, яким важко включатися в контакт, зосередитися або висловлювати емоції.

Під час гри фахівець не «веде», а «слідує» за дитиною, допомагаючи розвивати емоційний інтелект, мовлення, навички взаємодії та сенсорну інтеграцію.

  • TEACCH (Treatment and Education of Autistic and related Communication-handicapped Children)
Метод TEACCH створює структуроване і передбачуване середовище, в якому дитина почувається безпечніше. Ключовий інструмент — візуальна організація: розклади, схеми, маркери, зони для конкретних занять.

Удома це може бути, наприклад, полиця з чіткими позначками: «Іграшки», «Книжки», «Їжа». У школі — візуальний розклад дня чи система підказок, що робити далі.
Такий підхід допомагає дітям краще орієнтуватися в просторі, часі та завданнях, що знижує тривожність і сприяє самостійності. Метод активно використовується в рамках інклюзивної освіти.

Усі ці методи об'єднує спільна мета — допомогти дитині краще взаємодіяти з навколишнім світом, розвивати навички самовираження, саморегуляції та соціальної адаптації. Найбільш ефективним зазвичай виявляється індивідуально підібране поєднання підходів, адаптоване до унікальних потреб і особливостей кожної дитини.

Тепер поговоримо про альтернативні методи терапії

Традиційна терапія, медикаменти чи логопедична підтримка важливі — але іноді цього недостатньо, щоб охопити весь спектр того, що переживає дитина з РАС. У такі моменти варто звернути увагу на підходи, що торкаються не лише розуму, а й серця.

Альтернативні методи терапії залучають тіло, емоції й творчість, даючи дитині змогу висловитися у спосіб, який їй ближчий та природніший. Через гру, мистецтво чи взаємодію з тваринами дитина отримує безпечне середовище для розвитку навичок, які важко сформувати в межах традиційної моделі.
Пропоную розглянути, найефективніші з них:

  • Арт-терапія
Малювання, ліплення, створення колажів — це не просто дозвілля. Це — мова, якою дитина висловлює те, що не може передати словами.
«Арт — це спосіб дозволити підсвідомому говорити», — Карл Юнг, швейцарський психіатр, засновник аналітичної психології, відомий своєю теорією про архетипи та колективне несвідоме.
Ця цитата передає головну ідею арт-терапії: коли важко висловитися словами, мистецтво стає мовою душі. Дитина, яка уникає відкритого спілкування, може зобразити свої страхи чи радість у малюнку — і таким чином зняти емоційну напругу.

  • Музична терапія
Музика — це більше, ніж звуки. Це інструмент, який пробуджує мовлення, активізує емоції та знімає внутрішні блоки. Діти, які раніше не говорили, раптом починають наспівувати. Чому? Бо ритм, мелодія і вібрація стимулюють ті самі зони мозку, що й мовлення.
У книзі «Музикофілія» нейронауковець Олівер Сакс описує випадки, коли музика «розблоковувала» мовлення у дітей з аутизмом. Один з пацієнтів не розмовляв, але міг чітко відтворювати пісні з дитинства. Згодом музичні фрази стали «містком» до перших слів.

  • Іпотерапія (терапія з кіньми)
Контакт із конем — це не тільки фізична активність, а й потужний емоційний досвід. Дитина вчиться зосередженості, довірі, а найголовніше — читанню невербальних сигналів.

У 2015 році журнал Research in Autism Spectrum Disorders опублікував дослідження, яке довело, що іпотерапія значно покращує соціальну взаємодію, знижує рівень тривожності та стресу у дітей з РАС.
«Кінь не судить. Його прийняття — це терапія без слів», — Джуліан Браун, психотерапевт і тренер зі спеціальної іпотерапії.
Поруч із конем дитина не боїться бути інакшою, адже він реагує не на діагнози, а на щирість. Такий досвід створює основу для глибшого і природнішого спілкування з людьми.

Традиційні й альтернативні методики мають свої переваги та сферу ефективності. Однак справжня основа будь-якого прогресу — це безумовна любов, прийняття та здатність бачити в кожній дитині неповторну особистість, а не лише діагноз.

Запишіться на консультацію
Отримайте швидку консультацію щодо фахівців, методик або напрямків нашого центру. Наш адміністратор зв'яжеться з вами найближчим часом та відповість на всі запитання.

Чи можливо повністю подолати аутизм?

Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я щодня працюю з дітьми, які мають різні особливості розвитку. У своїй практиці я часто спостерігаю, як батьківський страх поступово змінюється на обережну надію. Питання: «Чи можна повністю подолати аутизм?» — лунає в наших кабінетах знову й знову. Найболючіше воно звучить від тих, хто щойно дізнався діагноз своєї дитини.

Коли до центру звернулися батьки чотирирічного Сашка, вони були виснажені й розгублені. Їхній син не дивився в очі, не шукав контакту з іншими дітьми й годинами міг зосереджено перекручувати в руках одні й ті самі предмети замість того, щоб гратися. У садочку на нього дивилися як на «складну дитину». А батьки, змучені щоденними тривогами та запитаннями — «що з ним?» — шукали бодай якусь ясність.

Після комплексної діагностики у нашому центрі стало ясно: у Сашка — аутизм. Не просто затримка мовлення. Не сором’язливість. І не «такий характер». Саме аутизм.

Маленький пацієнт почав систематично займатися з командою спеціалістів: нейропсихологом, логопедом і дефектологом. Ми розробили для нього індивідуальну програму, що охоплювала роботу з сенсорними труднощами, розвиток емоційного самовираження та навичок спілкування. Але головним елементом цього процесу стала участь батьків. Бо корекція аутизму — це не лише заняття з фахівцем в кабінеті. Це щоденна взаємодія: як ти говориш з дитиною за сніданком, як реагуєш на її істерики, як підтримуєш — навіть тоді, коли здається, що нічого не змінюється.

«Команда центру стала для нас родиною. Вони не тільки працювали з сином, вони підтримували нас. І це — безцінно», - говорить мама Сашка.
Через пів року хлопчик почав дивитися в очі. Ще за кілька місяців — з’явилися перші слова, а його усмішка — перетворилася з рідкісного явища на щоденну радість.

Чи вдалося повністю подолати аутизм?
Ні. Аутизм — не застуда, яка минає після курсу лікування. Це інший спосіб бачити, відчувати й взаємодіяти зі світом. Його не можна «вилікувати», але можна адаптувати життя дитини так, щоб вона відчувала себе зрозумілою, прийнятою і щасливою.

Сьогодні Саша — усміхнений та відкритий хлопчик, який вміє висловлювати свої потреби, навчається в інклюзивній групі дитячого садка і має друзів. Так, він і далі потребує підтримки. Але його історія — яскраве свідчення того, що раннє втручання, професійний супровід і безумовна віра в дитину здатні змінити життя. Назавжди.

Діагностика дитячого аутизму в інклюзивному центрі «Ерудит»

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:
1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог — спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.
2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.
3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.
4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.
5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.
6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках проводяться додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!

Зв'яжіться з нами
Erudite
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В

Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37

Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6

Київ, проспект Соборності 19
Наші локації
erudit.artmall@gmail.com
Швидкі посилання
© 2016-2024 ТОВ ЦЕНТР РЕАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЕРУДИТ
Усі права захищені.
кожен день з 09:00 - 18:00
Наші центри
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19