Яка різниця між РАС і аутизмом?

Привіт! Мене звати Аліна Солдатова, і я провідний нейропсихолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит». Моя місія — допомагати дітям із різними особливостями розвитку, серед яких затримка мовлення, труднощі в навчанні, дефіцит уваги, гіперактивність, розлади аутистичного спектра (РАС), сенсорні порушення та інші стани, що впливають на різнобічний розвиток. Я вірю, що кожна дитина має унікальний потенціал. Моє завдання — допомогти розкрити цей потенціал, створивши сприятливі умови для впевненого та щасливого майбутнього. Разом ми зможемо підтримати вашу дитину на її шляху до самореалізації та гармонійного розвитку!

«Аутизм — це одна з форм розладів аутистичного спектра (РАС), що охоплює широкий діапазон станів. Кожна людина з РАС має унікальні особливості, які можуть значно відрізнятися за своїм проявом і ступенем вираженості».


Що спільного між Альбертом Ейнштейном — геніальним фізиком-теоретиком, який перевернув наше уявлення про Всесвіт, Біллом Гейтсом — засновником Microsoft й одним із найвпливовіших підприємців світу, та Тімом Бернерс-Лі — людиною, яка подарувала нам Всесвітню інтенет-павутину? Крім видатного інтелекту, новаторських ідей та здатності бачити світ під незвичним кутом, дослідники припускають, що всі вони могли мати риси, характерні для розладів аутистичного спектра (РАС).


Сьогодні тема аутизму та РАС дедалі частіше з’являється в суспільному дискурсі, викликаючи інтерес і потребу в розумінні. Попри це, багато хто й досі не усвідомлює, що означають ці поняття і чим розлад аутистичного спектра відрізняється від стереотипного уявлення про аутизм.


У цій статті ми зосередимося на розбіжностях між РАС та аутизмом, розглянемо основні аспекти цих розладів і визначимо ключові відмінності між їхніми формами. Це допоможе краще зрозуміти складність і багатогранність людської поведінки.

У чому полягає різниця між аутизмом та РАС?

Почну з того, що термін «аутизм» вперше з’явився в медичних текстах у 1943 році завдяки американському психіатру Лео Каннеру, який вважається одним із засновників сучасної дитячої психіатрії. Він описав аутизм, як окремий діагноз на прикладі дев’яти дітей, за якими спостерігав у своїй практиці в США. У його знаковій статті «Аутистичні порушення афективного контакту» було закладено основу для майбутніх досліджень цього стану.Паралельно з Каннером у 1944 році австрійський терапевт Ганс Аспергер опублікував дисертацію, присвячену «аутистичній психопатії» у дітей. Дивовижним збігом є те, що обидва дослідники, не знаючи один про одного, використовували термін «аутистичний» для опису схожих симптомів.І Каннер, і Аспергер наголошували на важливості соціальних порушень у дітей, як ключовій ознаці цього стану. Обидва вважали, що ці труднощі мають вроджений (Л.Каннер) або конституційний (Г.Аспергер) характер і зберігаються протягом усього життя. Серед загальних симптомів, які вони описали:
  • труднощі із зоровим контактом
  • стереотипні рухи та мова
  • супротив змінам у повсякденних рутинах

Протягом тривалого часу поняття «аутизм» сприймалося досить вузько і мало чітко визначені діагностичні рамки. Проте сучасні дослідження розширили наше розуміння цього стану. Причини виникнення аутизму досі активно вивчаються, й серед можливих факторів виділяють генетичну схильність, особливості розвитку нервової системи та впливи зовнішнього середовища. Зазначу, що раніше, окрім класичного аутизму, існували й інші стани, такі як синдром Аспергера та атиповий аутизм, які вважалися окремими діагнозами.

Усе змінилося у 2013 році з появою п’ятої редакції «Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders» (DSM-5) — найважливішого довідника, який використовують лікарі та фахівці у різних країнах світу для діагностики психічних розладів. Відтоді ці стани об'єднали під один парасольковий термін — «розлади аутистичного спектра» (РАС).У випадку РАС DSM-5 визначає два основні діагностичні критерії:
1.Порушення соціальної взаємодії та комунікації:
  • труднощі в розумінні невербальних сигналів (міміка, жести), що ускладнює спілкування з іншими
  • проблеми із встановленням і підтримкою соціальних контактів
  • обмежене використання або відсутність взаємного емоційного обміну
2.Повторювані дії та обмежені інтереси:
  • стереотипна або повторювана поведінка (махання руками, скандування звуків, розгойдування)
  • сильна потреба в дотриманні певних рутин і ритуалів
  • вузькоспеціалізовані інтереси, які можуть здаватися незвичними або надмірно інтенсивними
Класифікація РАС охоплює різні форми станів, які варіюються за ступенем вираженості симптомів РАС. Одні люди можуть вести майже самостійне життя з мінімальною підтримкою, тоді як інші потребують постійної допомоги та супроводу.Резюмуючи, відповім на головне питання: Чи є аутизм частиною РАС? Так. У сучасній діагностиці аутизм більше не використовується, як окремий діагноз. Він став частиною поняття «розлади аутистичного спектра».

Основні типи розладів аутистичного спектра (РАС)

Як ми вже з’ясували, розлади аутистичного спектра (РАС) — це група нейророзвиткових порушень, які впливають на соціальну взаємодію, комунікацію та поведінку. Кожен випадок РАС є унікальним: симптоми можуть варіюватися від ледь помітних до досить виражених, що значно впливає на якість життя людини. Правильна діагностика та глибше розуміння особливостей кожного типу РАС дозволяють краще адаптувати підхід до підтримки, навчання й соціалізації дітей та дорослих із цими розладами.

Пропоную тобі ознайомитися з основними типами РАС та їх характерними рисами:
1. Класичний аутизм (Синдром Каннера)
Це один із найвідоміших та найважчих варіантів РАС. Основними його ознаками є:
  • Глибокі порушення соціальної взаємодії: дитина уникає зорового контакту, не проявляє інтересу до спілкування, їй важко зрозуміти емоції інших людей.
  • Проблеми з мовним розвитком: може спостерігатися мовленнєва затримка або повна відсутність мовлення. Деякі діти спілкуються лише окремими словами чи постійно повторюють одні й ті самі фрази (ехолалія).
  • Стереотипні дії та обмежені інтереси: постійне повторення рухів (розмахування руками, обертання предметів) та фіксація уваги на вузьких темах.
  • Можлива інтелектуальна інвалідність: рівень когнітивного розвитку варіюється від важких порушень до нормального, або навіть високого інтелекту.
2. Синдром Аспергера
У минулому це був окремий діагноз, але тепер розглядається, як частина РАС. Для цього синдрому характерні:
  • Збережений когнітивний розвиток і нормальний рівень інтелекту: діти з синдромом Аспергера часто добре навчаються в школі, особливо у сферах, які їх цікавлять.
  • Проблеми з соціальними навичками: їм важко встановлювати дружні стосунки, розуміти сарказм, невербальні сигнали (міміку, жести).
  • Добре розвинена мова, але особливий стиль спілкування: мова може бути формальною, схожою на «дорослу», або занадто деталізованою.
  • Сильна захопленість певними темами: наприклад, дитина може годинами розповідати про динозаврів, транспорт або космос, не помічаючи, що співрозмовник втратив інтерес.
3. Дезінтегративний розлад дитинства (Синдром Геллера)
Це рідкісний і важкий тип РАС, який характеризується нормальним розвитком у перші 2–4 роки, а потім раптовою втратою вже набутих навичок. Основні ознаки:
  • Втрата мови, соціальних навичок і контрольованих рухів.
  • Різке погіршення когнітивного розвитку.
  • Поведінкові розлади, часто схожі з важким класичним аутизмом.
*цей тип РАС зазвичай супроводжується серйозними труднощами адаптації.
4. Атиповий аутизмЦей тип РАС має менш виражені або незвичні симптоми.
Основні характеристики:
  • Симптоми можуть з’явитися пізніше, ніж зазвичай, або бути менш інтенсивними.
  • Часто поєднується з іншими розладами, такими як мовленнєві порушення або інтелектуальні труднощі.
  • Діти можуть мати труднощі з соціальною взаємодією і демонструвати повторювану поведінку, але ці прояви не такі виражені, як у класичному аутизмі.
Зазначу, що розлади аутистичного спектра (РАС) класифікуються за рівнем підтримки, необхідної для щоденного функціонування. Ця класифікація допомагає фахівцям оцінити індивідуальні потреби кожної людини та розробити ефективний підхід до допомоги.

Далі коротко та по суті розповім про кожен із цих рівнів.
1 рівень (Легкий): потреба у мінімальній підтримці Основні труднощі виникають у соціальній взаємодії та адаптації до змін.

Дитина з цим рівнем може бути самостійною, але їй складно ініціювати розмову, підтримувати тривалу бесіду чи адаптуватися до нових ситуацій.

2 рівень (Середній): потреба у значній підтримці

На цьому рівні спостерігаються помітні труднощі в соціальних контактах та адаптації до змін, що суттєво впливає на щоденне життя. Людина може демонструвати стійку повторювану поведінку (наприклад, розгойдування або повторення одних і тих самих дій) та значні проблеми з вираженням емоцій чи розумінням соціальних сигналів.

3 рівень (Важкий): потреба в інтенсивній підтримці

Цей рівень супроводжується серйозними порушеннями соціальної комунікації та поведінки. Люди на цьому рівні часто мінімально взаємодіють з оточенням, можуть не використовувати мовлення для спілкування, а їхня поведінка є значною мірою стереотипною (наприклад, тривале повторення одних і тих самих рухів або звуків).

Розлади аутистичного спектра (РАС) — це складний і багатогранний феномен, який впливає на розвиток комунікативних, соціальних та поведінкових навичок. Важливо розуміти, що рання діагностика аутизму та своєчасна допомога спеціалістів у поєднанні з підтримкою і розумінням оточення можуть значно покращити якість життя дитини з таким діагнозом.

Рання діагностика аутизму є надзвичайно важливою для ефективної допомоги дитині

Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я працюю з дітьми, які мають розлади аутистичного спектра (РАС). У липні 2023 року до нас звернулася сім’я з міста Суми. Вони приїхали, щоб пройти комплексну діагностику, адже помітили, що їхня 4-річна донька Ліза має труднощі з соціальною взаємодією, не реагує на своє ім’я та уникає зорового контакту.

Після всебічного обстеження дівчинці було поставлено діагноз — розлад аутистичного спектра (РАС). Для родини це було непростим відкриттям, проте вони зважено поставилися до ситуації та вирішили діяти негайно. Діагностика аутизму, зокрема раннього дитячого аутизму, — це лише перший крок на шляху до розуміння особливостей дитини.

Для Лізи ми розробили індивідуальну програму реабілітації, спрямовану на розвиток її потенціалу та покращення якості життя. Програма включала:
  • Заняття з нейропсихологом — для розвитку когнітивних навичок, корекції сенсорної чутливості та покращення емоційної регуляції.
  • АВА-терапію — метод прикладного аналізу поведінки, що допомагає формувати соціальні навички, підвищувати самостійність і коригувати поведінкові особливості.
  • Логопедичні заняття — для розвитку мовлення, формування комунікативних умінь і покращення розуміння мови.
  • Сенсорну інтеграцію — щоб навчити Лізу краще сприймати й реагувати на сенсорні стимули, що підвищує її комфорт і адаптацію в повсякденному житті.
  • Підтримку батьків — ми проводимо регулярні консультації, навчаємо батьків ефективним стратегіям взаємодії з дитиною вдома, щоб закріплювати результати терапії та створювати сприятливе середовище для розвитку.

Зазначу, що лікування аутизму – це комплексний процес, який передбачає не медикаментозний підхід, а систематичну корекцію поведінки, розвиток комунікативних і соціальних навичок дитини. У нашому інклюзивному центрі кожна дитина отримує максимальну увагу, а програма адаптується відповідно до динаміки її розвитку.

Вже на третьому місяці реабілітації ми побачили перші помітні успіхи Лізи – вона почала краще реагувати на прохання, частіше усміхатися і вперше стала використовувати окремі слова для спілкування. Ці зміни здаються маленькими, але для нас і для Лізи – це справжній прорив. Кожен крок уперед відкриває нові можливості й наближає її до більш повноцінного життя.

У таких історіях важливо пам’ятати, що кожна дитина з аутизмом має безмежний потенціал. Наше головне завдання — створити сприятливі умови, які допоможуть цим дітям розкрити свої таланти та адаптуватися до життя в соціумі. Надзвичайно важливим етапом на цьому шляху є діагностика раннього дитячого аутизму. Вчасне виявлення особливостей розвитку дозволяє краще зрозуміти потреби дитини й надати їй необхідну підтримку на ранніх етапах. Головне — не намагатися змінити дитину чи її світосприйняття, а навчитися бачити світ її очима!

Запишіться на консультацію
Отримайте швидку консультацію щодо фахівців, методик або напрямків нашого центру. Наш адміністратор зв'яжеться з вами найближчим часом та відповість на всі запитання.

Переваги діагностики аутизму у дітей в інклюзивному центрі «Ерудит»

Як нейропсихолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит», я щодня працюю з дітьми, допомагаючи їм долати труднощі у розвитку, навчанні та соціальній адаптації. Одна з найважливіших та найчутливіших тем у моїй практиці – це діагностика раннього дитячого аутизму. Виявити ознаки розладу на ранніх стадіях надзвичайно важливо, адже своєчасна корекція дозволяє значно покращити якість життя як самої дитини, так і її родини.
У червні 2023 року до нашого центру звернулася мама п’ятирічного Марка з Тернополя. Вона помітила, що її син не відгукується на своє ім’я, уникає зорового контакту та часто заглиблюється у власний світ. Лікарі не могли дати конкретних відповідей, тож вона вирішила пройти більш детальне обстеження.

Діагностика аутизму у дітей – це складний, багаторівневий процес, який вимагає комплексного підходу.

У нашому центрі ми почали з глибокого нейропсихологічного обстеження маленького пацієнта. Використовуючи сучасні діагностичні методики, зокрема ADOS-2 (Шкалу спостереження для діагностики аутизму) та інші стандартизовані тести на аутизм, ми підтвердили, що у хлопчика є ознаки розладу аутистичного спектра.

Оскільки кожна дитина унікальна, фахівці центру розробили для Марка персоналізовану програму корекції, яка включала:
  • Роботу з логопедом для розвитку мовлення та комунікації;
  • Сенсорну інтеграційну терапію, що допомагає краще сприймати навколишній світ;
  • Нейропсихологічні вправи для покращення соціальних навичок і емоційної регуляції;
  • Методи поведінкової терапії, спрямовані на корекцію труднощів у взаємодії.
Після кількох місяців наполегливої роботи ми побачили значний прогрес. Марк почав проявляти ініціативу в спілкуванні, реагувати на своє ім’я, а в його мовленні з’явилися перші слова та інтерес до взаємодії з оточуючими.

Цей випадок ще раз доводить: чим раніше розпочати корекційну роботу, тим більше шансів на успішну адаптацію дитини у суспільстві. Тому, якщо у вас є підозри щодо особливостей розвитку вашої дитини, не зволікайте — звертайтеся до спеціалістів.

Діагностика дитячого аутизму в інклюзивному центрі «Ерудит»

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:
1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог — спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.
2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.
3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.
4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.
5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.
6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках проводяться додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!

Зв'яжіться з нами
Erudite
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В

Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37

Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6

Київ, проспект Соборності 19
Наші локації
erudit.artmall@gmail.com
Швидкі посилання
© 2016-2024 ТОВ ЦЕНТР РЕАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЕРУДИТ
Усі права захищені.
кожен день з 09:00 - 18:00
Наші центри
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19