Коли ставлять діагноз алалія?

Алалія не виникає раптово чи «просто так» — її розвиток пов’язаний із серйозними ураженнями мовних зон головного мозку, які відповідають за сприйняття, обробку та формування мовлення. Ці порушення можуть виникати ще під час внутрішньоутробного розвитку або протягом перших років життя дитини, коли мозок ще дуже чутливий до будь-яких зовнішніх і внутрішніх впливів.

Пропоную розглянути основні групи причин алалії та фактори, які підвищують ризик розвитку цього порушення.

1. Пренатальні фактори (під час вагітності)
Все починається ще до народження, коли дитина розвивається в утробі матері. Будь-які ускладнення під час вагітності можуть негативно вплинути на формування мозкових структур: інфекційні захворювання матері, гіпоксія плода, вживання алкоголю, наркотиків або куріння під час вагітності. Як показують сучасні дослідження, навіть підвищений рівень кортизолу у крові матері збільшує ризик перинатальних ускладнень, які можуть вплинути на мовленнєвий розвиток малюка.

2. Перинатальні фактори (під час пологів)
Пологи — це складний процес для обох: і для матері, і для дитини. Якщо під час народження виникають ускладнення, це може спричинити пошкодження мозку новонародженого: асфіксія (кисневе голодування під час пологів), родові травми, передчасні пологи. Усі ці фактори можуть порушити процеси передачі сигналів у мозку, що призводить до труднощів у формуванні мовленнєвих навичок.

3. Постнатальні фактори (після народження)
Навіть після появи на світ, дитина стикається з багатьма потенційними ризиками для мовного розвитку, серед них: нейроінфекції, травми голови, судомні стани чи епілепсія.
Не менш важливий фактор — емоційно несприятливе середовище: відсутність достатньої кількості мовленнєвого спілкування, недостатність уваги та взаємодії. Це не викликає органічних уражень, але значно ускладнює розвиток мовлення дитини, якщо вона вже має мовленнєві труднощі.

_______________________________________________________________________________________
Резюмуючи, зазначу, що встановлення причини допомагає не лише зрозуміти, чому виникло мовленнєве порушення, а й підібрати оптимальний шлях реабілітації. Адже кожен випадок унікальний: у когось проблеми починаються ще до народження, а у когось — після перенесеної хвороби у 2-3 роки.
Вчасне виявлення та врахування всіх чинників дозволяє зробити мовленнєву терапію максимально ефективною і допомогти дитині не лише заговорити, а й навчитися виражати свої почуття, спілкуватися та радіти життю на рівні зі своїми однолітками.
_______________________________________________________________________________________

Зазвичай алалію діагностують у віці 3–4 років, коли дитина повинна вже активно будувати фрази та вести діалоги. Однак уважні батьки можуть помітити тривожні сигнали комунікативних розладів значно раніше — вже у 18–24 місяці.

На що ж звернути увагу? Якщо у вашого малюка спостерігаються симптоми наведені нижче, то це привід для консультації з фахівцем:

• Відсутність лепету та перших спроб складання слів у віці 1,5–2 років.
• Обмежений словниковий запас: замість фраз дитина використовує кілька спрощених чи одноманітних слів.
• Жести та міміка замість слів: дитина намагається виразити свої потреби невербально.
• Труднощі зі сприйняттям команд та запитань: малюк не завжди розуміє звернену до неї мову, особливо якщо йдеться про складні інструкції.
• Емоційні прояви замкненості або тривожності: через неможливість висловити свої думки, дитина може проявляти розчарування, плач або відмову від взаємодії з іншими.

Алалія може проявлятися по-різному, адже все залежить від того, які саме ділянки мозку зазнали ураження. Цікаво, що цей розлад не має єдиної форми — існують три основні види алалії, і кожен із них відрізняється за своїми проявами. Кожен випадок — це унікальна історія, яка потребує індивідуального підходу до діагностики та лікування.

Давайте детальніше розглянемо ці три типи, щоб краще зрозуміти їх особливості та вплив на мовлення:

1. Сенсорна алалія

Цей тип виникає через ураження слухомовного аналізатора. Малюк сприймає звернене мовлення, як незрозумілий фоновий шум, ніби чує «окремі клаптики» звуків, які не складаються у зрозумілі слова чи фрази. У кращому випадку дитина може розпізнати знайомі слова, але не зрозуміє складних речень.

2.Моторна алалія
При цьому типі алалії уражена зона мозку, відповідальна за відтворення мовлення. Дитина розуміє, що їй кажуть, і навіть виконує прості прохання, але їй дуже складно сформувати власну фразу чи навіть вимовити окремі слова.

3.Сенсомоторна алалія (або мотосенсорна)
Це найскладніший тип, за якого уражаються і центри сприйняття, і центри відтворення мови. У цьому випадку дитина не розуміє зверненого мовлення та не може сформувати власну відповідь.
_______________________________________________________________________________________
Кожен із видів алалії потребує комплексного, злагодженого підходу до діагностики та корекції. Це включає логопедичну роботу, підтримку невролога, консультацію нейропсихолога для оцінки когнітивних навичок, а також регулярні домашні заняття, спрямовані на розвиток мовлення. Важливо, щоб усі ці заходи були не лише систематичними, а й взаємопов’язаними, створюючи єдину програму підтримки.
_______________________________________________________________________________________

Український психолог Лев Виготський писав:
«Мова формує не лише мислення дитини, а й її здатність будувати соціальні зв’язки».
І це правда: дитина, яка не може висловитися, відчуває розчарування та ізольованість. Без належної мовленнєвої підтримки малюк може опинитися у своєрідному «інформаційному вакуумі», що ускладнить взаємодію з оточуючими та розвиток емоційної сфери.

Правильний діагноз має вирішальне значення для подальшого розвитку дитини. Помилка в діагностиці не лише затримує початок необхідної терапії, а й може призвести до погіршення ситуації. Історія пацієнтки нашого інклюзивного центру «Ерудит» Стефанії яскраво демонструє, наскільки важливо вчасно виявити алалію.

Коли Стефанії виповнилося три роки, батьки почали непокоїтися, що донька майже не говорить. Вона мовчала або відповідала лише жестами, а спроби вимовити слова були рідкісними та нерозбірливими. Звернувшись до місцевого логопеда, вони почули заспокійливий діагноз — звичайна дислалія, тобто порушення вимови окремих звуків. «Дівчинка просто сором’язлива, їй потрібно трохи більше часу. Артикуляційні вправи все виправлять», — запевнив фахівець.

Однак, попри всі зусилля, час минав, а ситуація лише погіршувалася. Стефанія не лише не почала говорити, але й втратила інтерес до спілкування. Вона перестала реагувати навіть жестами, уникала ігор з однолітками та ставала дедалі замкненішою. У розпачі батьки вирішили шукати допомоги в інклюзивному центрі «Ерудит».
Після детального обстеження команда наших фахівців виявила у Стефанії не просто мовну затримку, а сенсомоторну алалію — серйозне мовленнєве порушення, яке вимагає індивідуального підходу та цілеспрямованої терапії.

Щоб допомогти дівчинці, було створено комплексну програму, яка включала:

1. Заняття з логопедом:

• Працювали над розвитком активного словника: поступово впроваджували прості слова, опираючись на добре знайомі дитині предмети, такі як іграшки, їжа та тварини.
• Використовували картки із зображеннями для вправи «Повтори та скажи».
• Виконували спеціальні вправи для розвитку «мовної моторики» — це стимуляція артикуляційних рухів для підготовки до вимови звуків.

2.Заняття з дитячим психологом:

• Використовували ігрову терапію для зняття напруження та розвитку комунікативних навичок.
• Брали участь у спільних іграх із дітьми, у супроводі фахівця, для розвитку впевненості.
• Виконували вправи для розвитку емоційного інтелекту: дитячий психолог допомагав Стефанії висловлювати свої емоції простими словами та жестами, щоб навчити її відчувати задоволення від спілкування.

3.Домашні завдання для батьків включали:

• Спілкуватися простими фразами та повторювати нові слова щодня.
• Хвалити Стефанію за кожну спробу вимовити нове слово, навіть якщо воно було неідеальним.
• Грати у мовленнєві ігри: читати книжки та просити дівчинку показати пальчиком персонажів чи повторити найпростіші слова.

Вже перші місяці мовленнєвої терапії дали результати, які розчулили батьків до сліз. Спочатку Стефанія навчилася повторювати окремі склади: «ма», «ба», «ки». Потім вона почала об’єднувати їх у короткі слова: «мама», «кіт», «дай». На четвертому місяці занять дівчинка раптом сказала своє перше речення: «Мама, ідемо гуляти». Це був справжній прорив!

Історія Стефанії — це нагадування про те, наскільки важливим є правильний діагноз і комплексна підтримка фахівців. Помилковий діагноз на початку ледь не позбавив дівчинку можливості знайти свій голос. Але завдяки лікарям, зусиллям батьків та наполегливості самої Стефанії ця історія завершилася щасливо.

Наш центр оснащений сучасним обладнанням і пропонує комфортні умови для роботи з дітьми, які мають особливі потреби. У своїй діяльності ми використовуємо лише перевірені, ефективні методи діагностики, що дозволяють точно визначити мовленнєві труднощі та створити індивідуальну програму терапії.

Основні етапи діагностики алалії, які ми застосовуємо у своїй роботі:

1. Збір анамнезу
На цьому етапі ми проводимо докладний аналіз медичної історії дитини, її мовленнєвого розвитку, особливостей поведінки та впливу середовища. Важливо врахувати всі деталі: коли дитина почала говорити, як проходив її ранній розвиток, чи були ускладнення при народженні або спадкові фактори.

2. Мовленнєвий огляд
Ми використовуємо сучасні стандартизовані тести та методики для комплексної оцінки мовлення дитини.

Ретельно аналізуємо:

• Фонетику: правильність вимови звуків.
• Лексику: обсяг словникового запасу.
• Граматику: побудова речень та вживання слів.
• Комунікативні вміння: здатність дитини спілкуватися в різних ситуаціях.

Це дозволяє зрозуміти, які саме аспекти потребують корекції.

3. Аудіологічний огляд
Мовленнєві труднощі можуть бути наслідком проблем зі слухом. Ми перевіряємо слухову функцію дитини, щоб виключити можливі аудіогенні причини, наприклад, часті отити або приглухуватість.
До речі, за статистикою, 3 з 10 дітей із мовленнєвими затримками мають порушення слуху, які не завжди помітні без спеціального тестування.

4. Спостереження за поведінкою
Дуже важливо зрозуміти, як дитина спілкується в природних умовах: вдома, у садочку чи під час гри. Ми аналізуємо її емоційні реакції, здатність реагувати на звернення та взаємодіяти з іншими. Це допомагає побачити картину мовленнєвого розвитку в динаміці та краще оцінити її комунікативні навички в реальних ситуаціях.

5. Формування індивідуального плану терапії
Після діагностики ми створюємо детальний план роботи, який враховує всі особливості дитини.

До нього входять:

• вправи для розвитку артикуляції, граматики та лексики;
• рекомендації для батьків, які можна застосовувати вдома;
• стратегії для поступового закріплення нових мовленнєвих навичок.

Зазначу, що всі тестування на мовленнєві проблеми в нашому центрі проводяться відповідно до рекомендацій провідних світових та європейських спеціалізованих організацій. Більше інформації про діагностику та терапію дітей з мовленнєвими порушеннями можна переглянути на сайті «Ерудит».

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!