Чому дитина з аутизмом не розмовляє?

Для дітей і дорослих із мовленнєвими труднощами невербальна комунікація — не тимчасовий компроміс, а повноцінний інструмент для вираження емоцій, думок і потреб. У цьому контексті альтернативні та додаткові методи спілкування (AAC — Augmentative and Alternative Communication) — це не запасний варіант, а міст до розуміння, який об'єднує світ дитини зі світом оточення.

Коли у дитини виникає ехолалія (несвідоме повторення слів) або вона зовсім не говорить, важливо розуміти: це не мовчання, а пошук доступного шляху для контакту. Саме тоді на перший план виходять ефективні підходи, перевірені досвідом і підтверджені дослідженнями.

Основні методи альтернативної комунікації:

● PECS (Picture Exchange Communication System)
Це одна з найвідоміших систем альтернативної комунікації, яка ґрунтується на обміні зображеннями. Дитина вчиться передавати картки з зображеннями предметів, дій чи емоцій, щоб повідомити про свої потреби.
Метод був розроблений Бонді та Фростом у 1985 році й отримав широку наукову підтримку. У дослідженні Ganz et al. (2012) понад 80% дітей, які використовували PECS, продемонстрували значне покращення комунікативних навичок. Що ще показовіше — деякі діти, які раніше не говорили, почали вимовляти слова.

● Жестова мова
Жести — це природний, візуально зрозумілий спосіб спілкування. Американська жестова мова (ASL), а також локальні версії жестів, допомагають дітям, які не можуть говорити, брати участь у діалозі, виражати емоції, задавати питання й відповідати.

Дослідження Goldstein & Cisar (1992) показало, що використання жестів не лише покращує розуміння, а й стимулює мовленнєву активність, навіть у тих, хто спочатку не використовував усне мовлення.

● Сучасні технології
Інноваційні додатки такі, як Proloquo2Go, перетворюють зображення у синтезовану мову, відкриваючи нові горизонти спілкування. Один із найбільш вражаючих прикладів — історія дівчинки Карлі Флейшман. Повністю невербальна, вона почала спілкуватися через комп’ютер і написала книгу «Carly’s Voice», яка стала емоційним доказом: мовчання — це не бар'єр, а виклик, який можна подолати.

● Комунікативні книжки та таблиці (Communication Books & Boards)
Ці прості, на перший погляд, інструменти містять набір зображень, символів або слів, які дитина може вказувати, щоб сформулювати свої бажання, емоції чи запитання.
Для багатьох дітей це — перший усвідомлений досвід діалогу. Комунікативні книжки часто використовуються, як підготовчий етап до більш складних систем, таких як PECS або AAC. Але навіть у базовому вигляді вони дарують дитині відчуття контролю та можливість бути почутою.

● Соціальні історії (Social Stories)
Цей метод був створений Керол Грей — фахівчинею з освіти дітей з аутизмом. Вона першою помітила, що дітям потрібен безпечний спосіб зрозуміти світ, який часто здається хаотичним і непередбачуваним.
Соціальні історії — це короткі, структуровані розповіді з ілюстраціями, які пояснюють типові життєві ситуації: похід до лікаря, знайомство, правила черги тощо. Через повторення та візуалізацію дитина «проживає» сценарій ще до того, як він відбудеться в реальності. Це знижує тривожність, формує очікування й дає змогу усвідомлено реагувати.

Всі ці методи не просто навчають — вони допомагають дитині відчути себе частиною звичного оточення, де з'являється впевненість у собі, спокій у діях і поступова здатність самостійно справлятися з повсякденними труднощами.

Працюючи логопедом-дефектологом в інклюзивному центрі «Ерудит» у Києві, я щодня бачу, як своєчасна підтримка змінює дитячі історії. Навіть найменіші кроки, які зроблені вчасно, мають вплив майбутнє.
Цю історію я розповідаю з дозволу родини. Вона — про турботу, уважність і силу рішучості. Це історія бабусі, яка першою помітила зміни у поведінці дитини й не зволікала з пошуком допомоги.

Кіра з’явилася у нашій практиці, коли їй було три роки. Її привела бабуся Олеся Григорівна — уважна, чуйна жінка, яка першою помітила, що в поведінці дівчинки є дещо незвичне. Зовні Кіра нічим не відрізнялася від однолітків, але бабусю насторожили деякі моменти: внучка майже не реагувала на звертання, не дивилась в очі, часто гралася одна й могла годинами зосереджено повторювати одні й ті самі дії.

Олеся Григорівна дізналася про ці симптоми з онлайн-лекцій відомих дитячих психологів, а також із брошури, яку їй дали в поліклініці під час профілактичного огляду. Зважившись, вона звернулася до нашого центру.

Ми провели комплексну діагностику маленької пацієнтки, яка включала:

• спостереження за поведінкою дитини в грі;
• анкетування родини;
• тестування на шкалі ADOS (авторитетний інструмент для діагностики аутизму);
• оцінку мовленнєвого, сенсорного та соціального розвитку.

У результаті було встановлено діагноз: розлад аутистичного спектра (РАС). Це стало основою для формування індивідуальної програми корекції.

Протягом 6 місяців Кіра проходила:

• Індивідуальні заняття з логопедом для розвитку мовлення — ми працювали над розумінням зверненої мови, жестовою комунікацією, формуванням перших слів і фраз;
• Заняття з психологом для розвитку емоційного контакту, гри та соціальних навичок;
• Сенсорну інтеграцію — вправи, що допомагають дитині краще відчувати своє тіло та простір;

Рання допомога має вирішальне значення: чим раніше дитина з розладом аутистичного спектра отримає допомогу, тим вищі шанси на формування мовлення, соціалізації та самостійного життя. Мозок дитини у віці до 5 років надзвичайно пластичний, тому в цей період можливо досягти найкращих результатів.

Якщо б Кіра потрапила до нас у 6–7 років, корекція була б довшою, складнішою і не факт, що дала б такий позитивний результат.

Сьогодні наша пацієнтка вже використовує понад 100 слів, будує прості речення, грається з іншими дітьми та чітко виконує інструкції. Її шлях лише починається, але завдяки уважності бабусі та вчасному зверненню до спеціалістів — вона вже не йде ним наодинці.
Не забувай: час — найцінніший ресурс у розвитку дитини. І саме від дорослих залежить, чи буде цей час використано правильно.

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:
1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог — спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.
2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.
3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.
4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.
5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.
6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках проводяться додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!