Чому виникає алалія?

Причини алалії досліджувалися багатьма науковцями у галузях логопедії, неврології та нейропсихології. Результати досліджень свідчать, що це мовленнєве порушення виникає через вплив сукупності факторів, які перешкоджають нормальному розвитку мовленнєвих центрів мозку.

Як зазначав британський нейропсихолог Джонатан Еванс:
«Розвиток мовлення — це тонкий баланс між біологічними основами та когнітивною практикою. Навіть незначне порушення в одній із цих ланок може призвести до значних труднощів у мовленнєвій діяльності». Я цілком погоджуюсь із цим поглядом, оскільки він підкреслює, що для формування повноцінного мовлення необхідна гармонійна робота мозкових структур та постійна мовленнєва та сенсорна стимуляція дитини в перші роки життя.

Розглянемо основні фактори ризику розвитку аномалії мови у дитини:
1. Перинатальні пошкодження мозку
Це одна з найбільш поширених причин розвитку алалії. Перинатальні порушення можуть виникати ще в утробі матері та під час пологів.

Серед них виділяють:

• Гіпоксію (кисневе голодування мозку) під час вагітності чи пологів.
• Внутрішньоутробні інфекції (наприклад, цитомегаловірус, герпес або краснуха).
• Асфіксію.

* у дослідженнях Асоціації неонатологів Європи зазначається, що виявлення порушень мовлення у дітей, які перенесли гіпоксію під час пологів, зростає у 2-3 рази.

2. Травми голови у ранньому віці
Будь-яке ураження головного мозку у перші роки життя може впливати на роботу мовленнєвих центрів кори головного мозку. Особливо небезпечні травми скроневої та лобної зон, які відповідають за продукування і розуміння мовлення.

Для наочності наведу приклад зі звіту Американської асоціації дитячих неврологів: хлопчик після травми голови повністю втратив здатність говорити, хоча до цього володів базовими мовленнєвими навичками. Завдяки комплексній реабілітації його мовлення частково відновилося, але фразова мова залишилася обмеженою до коротких речень.

3. Генетичні та спадкові фактори
У деяких дослідженнях зазначено, що наявність випадків порушень мовлення у сім’ї може впливати на ризик розвитку алалії у дитини. Особливо це стосується генетично зумовлених порушень розвитку нервової системи.

4. Нейроінфекції
Нейроінфекції, такі як менінгіт чи енцефаліт, можуть викликати запалення мозкових оболонок та пошкодження тих ділянок мозку, які відповідають за мовленнєву діяльність. Такі інфекції здатні викликати складні неврологічні порушення, які призводять до затримки розвитку або втрати мовленнєвих функцій.

5. Стресові ситуації під час вагітності
Підвищений рівень гормонів стресу у матері, таких як кортизол, здатен проникати через плаценту та впливати на дитину та її нервову систему. Це може призвести до змін у розвитку мозку, зокрема в тих його частинах, які відповідають за когнітивні та мовленнєві функції.
_______________________________________________________________________________________
Тому, якщо ви помічаєте, що у вашої дитини виникли мовленнєві розлади, раджу якомога швидше звернутися до фахівців для діагностики та корекції. Раннє втручання, зокрема у випадках сенсорної дисфункції, допоможе мінімізувати ці проблеми та створити умови для ефективного розвитку комунікативних навичок вашого чада.
_______________________________________________________________________________________

Щоб краще пояснити, як фахівці нашого інклюзивного центру «Ерудит» у Києві допомагають дітям із мовленнєвими труднощами, я хочу поділитися прикладом із власної практики. Це історія мого маленького підопічного Андрійка — дивовижного хлопчика, якому ми допомогли зробити перші впевнені кроки у світ слів і взаєморозуміння.

Андрійку було лише 4 роки, коли його мама прийшла до нас із тривогою: «Він майже не говорить. Лише окремі звуки та лише зрідка — слова». У ході розмови з’ясувалося, що хлопчик зростав у непростих умовах. Його батько захищав Україну на фронті, а мама залишилася самотужки піклуватися про двох дітей. Постійний стрес через небезпеку для чоловіка, фінансові труднощі та емоційне виснаження позначилися і на Андрійкові. У таких обставинах його мовленнєвий розвиток майже повністю зупинився.

Коли я вперше зустріла цього хлопчика, він виглядав замкнутим і відстороненим. Замість слів Андрійко видавав лише окремі звуки, спілкувався жестами або просто мовчав. З медичної карти стало відомо, що вагітність матері проходила в умовах постійного стресу, а в перші роки життя хлопчик майже не отримував мовленнєвої стимуляції: бракувало розмов із дорослими, спільних ігор та читання книжок. Було очевидно, що йому потрібна професійна допомога для корекції мовленнєвих порушень.

Як саме ми організували лікування алалії в Андрія?

• Ми розробили для нашого підопічного спеціальну програму занять, що враховувала його емоційний стан та потреби у мовленні. Спочатку ми зосередилися на створенні довірливого середовища: у грі я спонукала його реагувати на звуки, обирати предмети та наслідувати мої дії, стимулюючи будь-яке звукове спілкування.
• Оскільки у дітей з алалією часто порушена координація рухів ми додали вправи з тактильними стимуляторами: сортували м’які кульки за кольорами, малювали піском, складали пазли.
• Для забезпечення максимальної ефективності, ми включили заняття, що стимулювали сенсорну обробку інформації: ігри з різними текстурами матеріалів та тактильні лото. Особливу увагу ми приділили вправам, які активують роботу мовленнєвих зон за допомогою сенсорної стимуляції.
• На кожному занятті ми використовували короткі слова і звуконаслідування: «ба-бах!», «тук-тук», «гав-гав». Спочатку Андрій показував руками, що зрозумів, а згодом почав повторювати прості склади. Перші «мама» та «дай» стали нашою маленькою перемогою!
• Ми також провели кілька зустрічей із мамою Андрійка, щоб навчити її методів стимуляції мовлення вдома. Я їй запропонувала декілька варіантів роботи з кубиками, піском та іншими предметами для активізації сенсорної уваги Андрійка.

Через шість місяців занять хлопчик фактично подолав алалію. Він не лише почав вимовляти прості речення, а й упевнено відповідав на запитання. Його мама з радістю ділилася, що тепер син сам просить почитати йому казки на ніч та називає свої улюблені книжки.
_______________________________________________________________________________________
Хочу підкреслити, що в нашій практиці кожна дитина — це унікальний випадок, який потребує індивідуального підходу. Особливості розвитку, характеру та потреб вимагають ретельного підбору ефективних методів і технік корекції. Саме тому важливо з максимальною уважністю створювати програму реабілітації, адаптуючи її до особливостей кожного маленького пацієнта, щоб забезпечити найкращий результат.
_______________________________________________________________________________________

Наш центр оснащений сучасним обладнанням і пропонує комфортні умови для роботи з дітьми, які мають особливі потреби. У своїй діяльності ми використовуємо лише перевірені, ефективні методи діагностики, що дозволяють точно визначити мовленнєві труднощі та створити індивідуальну програму терапії.

Основні етапи діагностики алалії, які ми застосовуємо у своїй роботі:

1. Збір анамнезу
На цьому етапі ми проводимо докладний аналіз медичної історії дитини, її мовленнєвого розвитку, особливостей поведінки та впливу середовища. Важливо врахувати всі деталі: коли дитина почала говорити, як проходив її ранній розвиток, чи були ускладнення при народженні або спадкові фактори.

2. Мовленнєвий огляд
Ми використовуємо сучасні стандартизовані тести та методики для комплексної оцінки мовлення дитини.

Ретельно аналізуємо:

• Фонетику: правильність вимови звуків.
• Лексику: обсяг словникового запасу.
• Граматику: побудова речень та вживання слів.
• Комунікативні вміння: здатність дитини спілкуватися в різних ситуаціях.

Це дозволяє зрозуміти, які саме аспекти потребують корекції.

3. Аудіологічний огляд
Мовленнєві труднощі можуть бути наслідком проблем зі слухом. Ми перевіряємо слухову функцію дитини, щоб виключити можливі аудіогенні причини, наприклад, часті отити або приглухуватість.
До речі, за статистикою, 3 з 10 дітей із мовленнєвими затримками мають порушення слуху, які не завжди помітні без спеціального тестування.

4. Спостереження за поведінкою
Дуже важливо зрозуміти, як дитина спілкується в природних умовах: вдома, у садочку чи під час гри. Ми аналізуємо її емоційні реакції, здатність реагувати на звернення та взаємодіяти з іншими. Це допомагає побачити картину мовленнєвого розвитку в динаміці та краще оцінити її комунікативні навички в реальних ситуаціях.

5. Формування індивідуального плану терапії
Після діагностики ми створюємо детальний план роботи, який враховує всі особливості дитини.

До нього входять:

• вправи для розвитку артикуляції, граматики та лексики;
• рекомендації для батьків, які можна застосовувати вдома;
• стратегії для поступового закріплення нових мовленнєвих навичок.

Зазначу, що всі тестування на мовленнєві проблеми в нашому центрі проводяться відповідно до рекомендацій провідних світових та європейських спеціалізованих організацій. Більше інформації про діагностику та терапію дітей з мовленнєвими порушеннями можна переглянути на сайті «Ерудит».

Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!