Кожен день з 09:00 - 18:00
Ознаки затримки психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) у дитини
Запишитесь на консультацию
Получите скорую консультацию по специалистам, методикам или направлениям нашего центра
Привіт! Мене звати Аліна Кушка, і я логопед-дефектолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит». Моя місія – допомагати дітям з особливими освітніми потребами розвивати мовлення, комунікативні та пізнавальні навички. Я прагну допомогти кожній дитині подолати мовленнєві та когнітивні бар’єри, відкриваючи шлях рівного доступу до освіти та самореалізації. Разом ми зможемо побудувати комфортне й сприятливе середовище, у якому ваша дитина почуватиметься впевнено, радітиме кожному досягненню та зможе повністю розкрити свій потенціал.
«Ознаки затримки психомовленнєвого розвитку у дитини найчастіше проявляються не лише у пізньому формуванні мовлення, а й у труднощах комунікації, обмеженій грі та повільному засвоєнні нового — це своєрідні сигнали, які вимагають уважного спостереження та своєчасної допомоги фахівця».
Коли відомий швейцарський психолог і філософ Жан Піаже спостерігав за власними дітьми, він наголошував: «Мова — це не просто спосіб вираження думки, вона і є думка». І справді, перші слова малюка — це наче ключ до світу ідей, почуттів і відкриттів. Але що робити, якщо ці слова не з’являються так швидко, як очікують батьки? Якщо мовчання затягується, а спроби спілкуватися залишаються лише у вигляді жестів чи звуків?
У медицині та психології ця особливість має свою назву — затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР). Хоча сам термін може здаватися надто академічним і сухим, за ним ховається дуже особиста й чутлива реальність для багатьох сімей. Адже кожна мама й кожен тато, почувши, що їхня дитина нібито «не встигає» за певними нормами розвитку, починає хвилюватися: чи зможе вона наздогнати однолітків, чи не створить це перешкод у навчанні, спілкуванні та шкільному житті?
В цій статті ми розглянемо найпоширеніші ознаки затримки психомовленнєвого розвитку у дітей, аби допомогти батькам вчасно розпізнати перші дзвіночки й надати дитині необхідну підтримку.
Основні ознаки мовленнєвої затримки
Психомовленнєва затримка (ЗПМР) — це уповільнений розвиток мовлення у дитини. У такому випадку формування звукової, словникової та граматичної сторін мови відбувається пізніше, ніж у більшості однолітків. Простими словами, дитині важче вимовляти слова, будувати речення й висловлювати власні думки, хоча інші сфери розвитку можуть залишатися у межах норми.
Мовлення — це не лише набір слів. Воно впливає на мислення, сприйняття світу та якість спілкування з оточенням. Недарма австрійсько-британський філософ Людвіґ Вітґенштайн зазначав: «Межі моєї мови означають межі мого світу». Чим багатший мовний досвід дитини, тим ширші її можливості пізнавати світ і взаємодіяти з ним.
Саме тому важливо своєчасно розпізнавати ознаки ЗПМР. Чим раніше батьки звернуть увагу на перші сигнали та проконсультуються з фахівцями, тим вищі шанси допомогти дитині уникнути подальших труднощів у навчанні, спілкуванні та соціалізації.
Нижче наведені найпоширеніші симптоми ЗПМР, на які варто звернути увагу у віці до трьох років:
1. Відсутність перших слів
Зазвичай діти вимовляють перші зрозумілі слова у віці 12–15 місяців. У 24 місяці більшість уже складає прості двослівні комбінації: «мама дай», «хочу сік», «киця спить». Якщо ж у два роки таких комбінацій немає, це сигнал, що варто звернутися за порадою до спеціаліста.
2. Проблеми з побудовою фраз
У 2–2,5 року словниковий запас дитини зазвичай сягає близько 50 слів. Якщо ж дитина в цьому віці майже не говорить, або не починає поєднувати слова у прості фрази, лікарі радять не «чекати, що переросте», а пройти логопедичну та аудіологічну оцінку.
3. Невідповідність мовленнєвого рівня віку
Існує просте правило зрозумілості мовлення, відоме як «правило четвірки»:
Мовлення — це не лише набір слів. Воно впливає на мислення, сприйняття світу та якість спілкування з оточенням. Недарма австрійсько-британський філософ Людвіґ Вітґенштайн зазначав: «Межі моєї мови означають межі мого світу». Чим багатший мовний досвід дитини, тим ширші її можливості пізнавати світ і взаємодіяти з ним.
Саме тому важливо своєчасно розпізнавати ознаки ЗПМР. Чим раніше батьки звернуть увагу на перші сигнали та проконсультуються з фахівцями, тим вищі шанси допомогти дитині уникнути подальших труднощів у навчанні, спілкуванні та соціалізації.
Нижче наведені найпоширеніші симптоми ЗПМР, на які варто звернути увагу у віці до трьох років:
1. Відсутність перших слів
Зазвичай діти вимовляють перші зрозумілі слова у віці 12–15 місяців. У 24 місяці більшість уже складає прості двослівні комбінації: «мама дай», «хочу сік», «киця спить». Якщо ж у два роки таких комбінацій немає, це сигнал, що варто звернутися за порадою до спеціаліста.
2. Проблеми з побудовою фраз
У 2–2,5 року словниковий запас дитини зазвичай сягає близько 50 слів. Якщо ж дитина в цьому віці майже не говорить, або не починає поєднувати слова у прості фрази, лікарі радять не «чекати, що переросте», а пройти логопедичну та аудіологічну оцінку.
3. Невідповідність мовленнєвого рівня віку
Існує просте правило зрозумілості мовлення, відоме як «правило четвірки»:
- 2 роки — сторонні розуміють приблизно 50% сказаного дитиною;
- 3 роки — близько 75%;
- 4 роки — майже 100%.
Важлива ремарка про багатомовність
Часто батьки хвилюються, що дві чи більше мов у сім’ї можуть «заплутати» дитину або стати причиною мовленнєвої затримки. Це міф. Багатомовність не шкодить розвитку мовлення. Дітей, які зростають у багатомовному середовищі, оцінюють за тими самими критеріями, що й одномовних.
Більше того, підтримка рідних мов у спілкуванні та навчанні не лише зберігає культурну ідентичність, а й сприяє розвитку пам’яті, уваги, гнучкості мислення та соціальних навичок. Дослідження показують: діти, які з раннього віку засвоюють кілька мов, часто легше адаптуються у нових умовах і мають переваги у подальшому навчанні.
_______________________________________________________________________________________
Якщо ви помітили в дитини ознаки затримки мовленнєвого розвитку, не варто відкладати консультацію. Своєчасне втручання (логопеда, невролога, сурдолога чи психолога — залежно від потреби) дає змогу мінімізувати труднощі й допомагає дитині повноцінно розвиватися. Адже мова — це не лише засіб спілкування, а й фундамент для навчання та майбутньої успішної соціалізації.
_______________________________________________________________________________________
Часто батьки хвилюються, що дві чи більше мов у сім’ї можуть «заплутати» дитину або стати причиною мовленнєвої затримки. Це міф. Багатомовність не шкодить розвитку мовлення. Дітей, які зростають у багатомовному середовищі, оцінюють за тими самими критеріями, що й одномовних.
Більше того, підтримка рідних мов у спілкуванні та навчанні не лише зберігає культурну ідентичність, а й сприяє розвитку пам’яті, уваги, гнучкості мислення та соціальних навичок. Дослідження показують: діти, які з раннього віку засвоюють кілька мов, часто легше адаптуються у нових умовах і мають переваги у подальшому навчанні.
_______________________________________________________________________________________
Якщо ви помітили в дитини ознаки затримки мовленнєвого розвитку, не варто відкладати консультацію. Своєчасне втручання (логопеда, невролога, сурдолога чи психолога — залежно від потреби) дає змогу мінімізувати труднощі й допомагає дитині повноцінно розвиватися. Адже мова — це не лише засіб спілкування, а й фундамент для навчання та майбутньої успішної соціалізації.
_______________________________________________________________________________________
Запишіться на консультацію
Отримайте швидку консультацію щодо фахівців, методик або напрямків нашого центру. Наш адміністратор зв'яжеться з вами найближчим часом та відповість на всі запитання.
Коли варто звертатися до логопеда або психолога?
Батьки часто чують пораду «не хвилюйся, заговорить», але наукові дослідження показують, що вичікувальна тактика може призводити до втрати цінного часу. Саме раннє втручання — найефективніше для розвитку мовлення та емоційної сфери дитини.
Ознаки, які не можна ігнорувати:
Не варто чекати поки «саме мине». Дослідження показують: діти, яким вчасно надавали логопедичну допомогу, швидше досягали вікових норм (Roberts & Kaiser, 2011). Навпаки, очікування може призвести до труднощів у школі, проблем із читанням і навіть соціальною адаптацією.
_______________________________________________________________________________________
Додатковий чинник ризику — надмірний екранний час. У дітей до 5 років він пов’язаний із нижчими результатами на тестах розвитку (Madigan et al., 2019). Це ще один аргумент на користь живого спілкування, ігор та читання книжок. Наприклад, у книзі Brain Rules for Baby Джон Медіна наводить десятки прикладів того, як читання вголос і діалоги з малюком стимулюють формування нових нейронних зв’язків.
Художні твори теж нагадують нам про важливість вчасної допомоги. Так, у фільмі «Таємнича річка» (Mystic River) дорослий герой пригадує мовчазне дитинство — символічний, хоч і вигаданий приклад того, як несвоєчасне вирішення психологічних проблем може відгукуватися протягом усього життя.
Звернення до логопеда чи психолога — це не про страх. Це про турботу. Про бажання дати дитині шанс вільно висловлювати свої думки, мрії й почуття. Бо що може бути ціннішим, ніж почути перші щирі «люблю тебе» від власної дитини?
Ознаки, які не можна ігнорувати:
- У 24 місяці немає двослівних висловів або словник менший ніж ~50 слів. Наприклад, якщо малюк каже лише «мама», «дай» та кілька звуконаслідувань — це сигнал для консультації.
- Дослідження (Zubrick et al., 2007) показали: близько 13% дітей у два роки мають мовленнєву затримку, і частина з них потребує професійної допомоги.
- Регрес мовлення. Якщо дитина почала вживати слова, а потім перестала — це серйозний симптом. Психологи наголошують, що втрата вже набутого уміння — «червоний прапорець» для обстеження.
- Незрозуміле мовлення після 2 років або відсутність прогресу. Двохрічна дитина може говорити не зовсім чітко, але близькі мають розуміти більшість її слів. Якщо цього немає — варто проконсультуватися з лікарем.
- Підозра на порушення слуху. У багатьох країнах (США, Канада, країни ЄС) діють обов’язкові слухові скринінги з перших днів життя. Це не бюрократія, а доказова практика: навіть легкі порушення слуху сильно впливають на розвиток мовлення.
Не варто чекати поки «саме мине». Дослідження показують: діти, яким вчасно надавали логопедичну допомогу, швидше досягали вікових норм (Roberts & Kaiser, 2011). Навпаки, очікування може призвести до труднощів у школі, проблем із читанням і навіть соціальною адаптацією.
_______________________________________________________________________________________
Додатковий чинник ризику — надмірний екранний час. У дітей до 5 років він пов’язаний із нижчими результатами на тестах розвитку (Madigan et al., 2019). Це ще один аргумент на користь живого спілкування, ігор та читання книжок. Наприклад, у книзі Brain Rules for Baby Джон Медіна наводить десятки прикладів того, як читання вголос і діалоги з малюком стимулюють формування нових нейронних зв’язків.
Художні твори теж нагадують нам про важливість вчасної допомоги. Так, у фільмі «Таємнича річка» (Mystic River) дорослий герой пригадує мовчазне дитинство — символічний, хоч і вигаданий приклад того, як несвоєчасне вирішення психологічних проблем може відгукуватися протягом усього життя.
Звернення до логопеда чи психолога — це не про страх. Це про турботу. Про бажання дати дитині шанс вільно висловлювати свої думки, мрії й почуття. Бо що може бути ціннішим, ніж почути перші щирі «люблю тебе» від власної дитини?
Онлайн-тести та методики діагностики ЗПМР у дітей
Онлайн-опитувальники й тести, доступні у відкритому доступі, виконують функцію попереднього скринінгу, а не встановлення остаточного діагнозу. Їхня головна мета — допомогти батькам вчасно помітити можливі ознаки затримки психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) та зорієнтуватися, чи варто звернутися за детальною очною консультацією до логопеда, психолога чи невролога.
Важливо пам’ятати, що результати онлайн-тестів мають орієнтовний характер. Вони можуть підказати напрямок подальших дій, але не здатні замінити індивідуальну діагностику, яка враховує комплекс особливостей дитини: її емоційний стан, навколишнє середовище, сімейний контекст та історію розвитку.
Разом із тим такі інструменти виконують корисну функцію: вони знижують тривожність батьків, дозволяють швидко отримати зворотний зв’язок і сприяють формуванню культури раннього виявлення мовленнєвих та когнітивних труднощів. Чим раніше буде отримано кваліфіковану допомогу, тим ефективнішою стане корекційна робота та більшими — шанси на успішний розвиток дитини.
Приклад з практики
Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я щодня працюю з дітьми з різними особливостями розвитку й добре знаю, наскільки непросто батькам зробити перший крок, коли виникають сумніви щодо мовлення чи поведінки їхньої дитини.
Аня — життєрадісна й допитлива трирічна дівчинка. Вона із задоволенням гралася з улюбленими іграшками, проте її мама Інна дедалі частіше помічала: донька говорить значно менше, ніж її однолітки. Слова звучали уривчасто й поодиноко, речення не складалися, а замість того, щоб розповісти про свої бажання чи емоції, Аня здебільшого жестикулювала.
Інну почало тривожити, що мовленнєвий розвиток доньки відстає. Вона почала шукати інформацію в інтернеті й натрапила на онлайн-тест на психомовленнєву затримку від ІРЦ «Ерудит». Результати підтвердили її здогадки: варто звернутися по консультацію до фахівця.
Важливо пам’ятати, що результати онлайн-тестів мають орієнтовний характер. Вони можуть підказати напрямок подальших дій, але не здатні замінити індивідуальну діагностику, яка враховує комплекс особливостей дитини: її емоційний стан, навколишнє середовище, сімейний контекст та історію розвитку.
Разом із тим такі інструменти виконують корисну функцію: вони знижують тривожність батьків, дозволяють швидко отримати зворотний зв’язок і сприяють формуванню культури раннього виявлення мовленнєвих та когнітивних труднощів. Чим раніше буде отримано кваліфіковану допомогу, тим ефективнішою стане корекційна робота та більшими — шанси на успішний розвиток дитини.
Приклад з практики
Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я щодня працюю з дітьми з різними особливостями розвитку й добре знаю, наскільки непросто батькам зробити перший крок, коли виникають сумніви щодо мовлення чи поведінки їхньої дитини.
Аня — життєрадісна й допитлива трирічна дівчинка. Вона із задоволенням гралася з улюбленими іграшками, проте її мама Інна дедалі частіше помічала: донька говорить значно менше, ніж її однолітки. Слова звучали уривчасто й поодиноко, речення не складалися, а замість того, щоб розповісти про свої бажання чи емоції, Аня здебільшого жестикулювала.
Інну почало тривожити, що мовленнєвий розвиток доньки відстає. Вона почала шукати інформацію в інтернеті й натрапила на онлайн-тест на психомовленнєву затримку від ІРЦ «Ерудит». Результати підтвердили її здогадки: варто звернутися по консультацію до фахівця.
Спершу мама вагалася й вирішила трохи зачекати, сподіваючись, що «з часом все минеться». Однак минуло чотири місяці, а значних змін так і не відбулося. Тоді Інна наважилася й разом із донечкою завітала до нашого центру.
Після обстеження ми виявили у Ані затримку мовленнєвого розвитку. Це означало, що дитині була потрібна цілеспрямована корекційна робота, аби допомогти їй поступово наздогнати своїх ровесників.
Ми розпочали комплекс занять, до якого входили:
Ця історія яскраво демонструє, наскільки важливо своєчасно звертатися по допомогу до фахівців і не чекати, що «само минеться». Адже саме рання корекція відкриває дитині найкращі можливості для розвитку.
Після обстеження ми виявили у Ані затримку мовленнєвого розвитку. Це означало, що дитині була потрібна цілеспрямована корекційна робота, аби допомогти їй поступово наздогнати своїх ровесників.
Ми розпочали комплекс занять, до якого входили:
- Логопедичні вправи для розвитку артикуляційного апарату та постановки перших звуків.
- Ігрові методики для збагачення словникового запасу — кожен новий предмет чи дія закріплювалися через гру.
- Нейропсихологічні вправи, що розвивали увагу, пам’ять і дрібну моторику, адже саме ці функції безпосередньо впливають на мовлення.
- Сенсорні ігри, які активізували роботу мозку та сприяли формуванню нових нейронних зв’язків.
Ця історія яскраво демонструє, наскільки важливо своєчасно звертатися по допомогу до фахівців і не чекати, що «само минеться». Адже саме рання корекція відкриває дитині найкращі можливості для розвитку.
Хочете діяти вже зараз?
Пройдіть онлайн-тест на ЗПМР від Центру реальної інклюзії «Ерудит». Це швидкий і зручний спосіб отримати перші орієнтири: достатньо відповісти на кілька простих запитань, щоб дізнатися, чи є ознаки, які варто взяти до уваги.
Важливо розуміти: тест не замінює консультацію фахівця, однак він може стати першою сходинкою до усвідомленого діалогу про розвиток вашої дитини. Адже своєчасна обізнаність допомагає батькам діяти впевненіше.
Якщо у вас виникають запитання або сумніви, не відкладайте їх на потім. У Центрі «Ерудит» до кожної дитини підходять індивідуально, враховуючи не лише її потреби, а й сильні сторони, які варто розвивати.
Пам’ятайте: турбота про майбутнє починається вже сьогодні. І саме завдяки вчасним крокам батьків дитина отримує шанс на гармонійне, щасливе та повноцінне життя.
Важливо розуміти: тест не замінює консультацію фахівця, однак він може стати першою сходинкою до усвідомленого діалогу про розвиток вашої дитини. Адже своєчасна обізнаність допомагає батькам діяти впевненіше.
Якщо у вас виникають запитання або сумніви, не відкладайте їх на потім. У Центрі «Ерудит» до кожної дитини підходять індивідуально, враховуючи не лише її потреби, а й сильні сторони, які варто розвивати.
Пам’ятайте: турбота про майбутнє починається вже сьогодні. І саме завдяки вчасним крокам батьків дитина отримує шанс на гармонійне, щасливе та повноцінне життя.
Покройте часть расходов на реабилитационную программу за счет государства
В нашем центре Эрудит существует БЕСПЛАТНАЯ реабилитационная программа для детей с инвалидностью, нуждающихся в помощи и поддержке профильных специалистов.
Наши Центры оборудованы специализированным и современным оборудованием, аппаратами, тренажерами и, конечно, главное – это высококвалифицированная команда профессионалов разных направлений.
Программу реабилитации покрывает государство согласно постановлению №309 от 27 марта 2019 года Кабинета Министров Украины.
Образец заявления можно получить у нас или оформить его в произвольной форме, но с обязательным указанием данных об избранном центре для реабилитации ребенка с инвалидностью (т.е. если Вы выбираете наш Центр в поданных документах обязательно указываются названия нашего учреждения как исполнителей реабилитационных услуг) .
Кроме того, при подаче заявления предоставляются копии:
• документа, удостоверяющего личность ребенка;
• план оздоровления, который был издан ИКК;
• выписки из истории болезни (форма №027/у).
Местные органы со своей стороны выполняют следующие действия:
• проверяют наличие предоставленных бумаг;
• гарантируют актуальную регистрацию списков детей, нуждающихся в реабилитации, и соблюдение очередности их направления на реабилитационные мероприятия;
• знакомят представителя ребенка, направляется в детский реабилитационный центр, со списком учреждений, где может быть осуществлена реабилитация детей с ДЦП и другими заболеваниями (в этот перечень входит и Центр Эрудит)
• вносят сведения о ребенке и его обеспечении услугами по оздоровлению в централизованный банк данных по проблемам инвалидности.
Наши Центры оборудованы специализированным и современным оборудованием, аппаратами, тренажерами и, конечно, главное – это высококвалифицированная команда профессионалов разных направлений.
Программу реабилитации покрывает государство согласно постановлению №309 от 27 марта 2019 года Кабинета Министров Украины.
Образец заявления можно получить у нас или оформить его в произвольной форме, но с обязательным указанием данных об избранном центре для реабилитации ребенка с инвалидностью (т.е. если Вы выбираете наш Центр в поданных документах обязательно указываются названия нашего учреждения как исполнителей реабилитационных услуг) .
Кроме того, при подаче заявления предоставляются копии:
• документа, удостоверяющего личность ребенка;
• план оздоровления, который был издан ИКК;
• выписки из истории болезни (форма №027/у).
Местные органы со своей стороны выполняют следующие действия:
• проверяют наличие предоставленных бумаг;
• гарантируют актуальную регистрацию списков детей, нуждающихся в реабилитации, и соблюдение очередности их направления на реабилитационные мероприятия;
• знакомят представителя ребенка, направляется в детский реабилитационный центр, со списком учреждений, где может быть осуществлена реабилитация детей с ДЦП и другими заболеваниями (в этот перечень входит и Центр Эрудит)
• вносят сведения о ребенке и его обеспечении услугами по оздоровлению в централизованный банк данных по проблемам инвалидности.
Зв'яжіться з нами
Erudite
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19
Наші локації
erudit.artmall@gmail.com
Швидкі посилання
© 2016-2024 ТОВ ЦЕНТР РЕАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЕРУДИТ
Усі права захищені.
Усі права захищені.
кожен день з 09:00 - 18:00
Наші центри
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19