Чи можна не помітити аутизм?

Привіт! Мене звати Аліна Солдатова, я провідний нейропсихолог Центру Реальної Інклюзії «Ерудит», який знаходиться у Києві. Моя місія — допомагати дітям із різними особливостями розвитку, серед яких затримка мовлення, труднощі в навчанні, дефіцит уваги, гіперактивність, розлади аутистичного спектра (РАС), сенсорні порушення та інші стани, що впливають на їхній гармонійний розвиток. Я вірю, що кожна дитина має унікальний потенціал. Моя мета — допомогти розкрити цей потенціал, створивши сприятливі умови для впевненого та щасливого майбутнього. Разом ми зможемо підтримати вашу дитину на її шляху до самореалізації та гармонійного розвитку!


«У багатьох дітей з аутизмом ранні ознаки настільки малопомітні або нетипові, що їх часто сприймають як «особливості характеру», а не як сигнали, що потребують фахової уваги та діагностики. Практика нейропсихологів свідчить: що пізніше виявлено розлад аутистичного спектра, то складнішою стає адаптація — як для самої дитини, так і для її оточення».

Фінч із фільму Finch у виконанні Тома Генкса — геніальний інженер, який уникає соціальних контактів і надає перевагу взаємодії з роботами. Еллі з гри The Last of Us — смілива й кмітлива, однак її реакції часто виходять за межі звичних уявлень про емоційну поведінку. Шерлок Холмс — блискучий аналітик, який ігнорує соціальні норми, демонструє низький рівень емпатії та має вузько спрямовані інтереси.


Ці персонажі здаються нам знайомими, харизматичними, іноді — трохи дивакуватими. Але якби ми зустріли подібних людей у реальному житті, чи припустили б, що їхня поведінка може бути проявом аутизму?

Чи змогли б ми розпізнати ознаки аутизму вчасно? Чи звернули б увагу на особливості дитини, якби вона навчалася поруч з нашими дітьми або щодня їхала з нами одним маршрутом? Чи, ймовірніше, сприйняли б її поведінку як просто сором’язливу, замкнуту або дивакувату — не пов’язуючи це з можливими нейророзвитковими особливостями?


У цій статті ми розглянемо, чому ранні ознаки аутизму легко залишаються непоміченими, які саме сигнали мають насторожити батьків і чому своєчасне втручання є критично важливим для розвитку дитини.

Які ранні симптоми аутизму у дітей?

Ще у 1943 році психіатр Лео Каннер вперше описав групу дітей із нетиповою поведінкою та труднощами у соціальній взаємодії. Він відзначив, що ці діти не виявляли інтересу до інших, уникали зорового контакту, не реагували на власне ім’я. На той час така поведінка здавалася майже загадковою. Сьогодні ж відомо, що це можуть бути перші симптоми аутизму, які проявляються ще до того, як дитина починає говорити.

Згідно з масштабним дослідженням Національного інституту здоров’я США, ознаки аутизму можуть з’являтися вже у віці шести місяців — особливо у дітей з групи ризику, тобто в сім’ях, де вже діагностовано РАС. На перший погляд ці прояви здаються незначними, проте саме в таких деталях приховуються перші важливі сигнали.

До основних ранніх ознаків належать:
  • Відсутність зорового контакту — дитина не встановлює погляд із мамою, не стежить за обличчями або рухомими об’єктами.
  • Мінімальна соціальна посмішка — коли замість очікуваної реакції у відповідь на погляд чи усмішку дорослого, обличчя дитини залишається байдужим або майже не виражає емоцій.
  • Поведінкові особливості — повторювані рухи, як-от махання руками, погойдування тілом, а також відсутність жестів, характерних для певного вікового етапу (наприклад, вказування або прощання рукою).
  • Відсутність реакції на ім’я — навіть неодноразове звертання до дитини не викликає жодної реакції: вона не повертає голову, не зупиняє дій, не встановлює зорового контакту.
  • Сенсорні порушення — дитина може надмірно реагувати на звуки, текстури, світло чи дотики, або ж, навпаки, не помічати навіть сильних сенсорних подразників (наприклад, гучного шуму чи болю).
Багато дітей з аутизмом починають говорити пізніше або навіть втрачають уже набуті мовні навички. Проте варто пам’ятати: затримка мовлення сама по собі не означає наявність розладу аутистичного спектра. Саме поєднання труднощів у спілкуванні з проблемами в соціальній взаємодії є важливим сигналом, який вказує на необхідність діагностики та консультації спеціаліста. Ця комбінація є одним із найбільш виразних і надійних індикаторів аутизму.

Психіатр Тоні Атвуд, один із провідних світових експертів у сфері РАС, влучно підкреслює:
«Аутизм — це не те, що з’являється раптово. Це те, що батьки іноді починають помічати лише з часом, як мозаїка з неспівпадаючих елементів».

І справді, така «мозаїка» може починатися з дрібних нюансів у поведінці, які на перший погляд здаються незначними, але згодом утворюють чітку картину. Одним із таких важливих фрагментів є емоційний розвиток дитини.

Діти з аутизмом можуть не виявляти прив’язаності у звичних для дорослих формах — не шукати тілесного контакту, не звертатися по емоційну підтримку, здаватися емоційно відстороненими. Проте це не означає, що вони не відчувають емоцій. Їхні емоційні реакції можуть бути інакшими за формою, але не менш глибокими за змістом.

Це розуміння підкріплюється сучасними науковими даними. У 2017 році вчені з Університету Вашингтона провели нейровізуалізаційне дослідження, під час якого виявили: зміни в мозку дітей з розладами аутистичного спектра можна зафіксувати ще до того, як з’являться помітні зовнішні симптоми. Це відкриття — крок до майбутнього, де раннє діагностування дає змогу почати корекцію вже у перший рік життя.

Якщо ви помічаєте у своєї дитини деякі з перелічених ознак — не варто панікувати. Це не вирок, а запрошення до уважнішого спостереження, підтримки та розуміння. Адже що раніше виявлено розлад аутистичного спектра, то більше можливостей надати малюку ресурси, необхідні для розвитку, навчання та повноцінного самовираження.

Чому батьки можуть не помітити аутизм?

«Та він просто, як тато — трохи замкнутий, от і все».
Дуже часто таке можна почути у розмовах між батьками, які мимоволі ігнорують перші ознаки розладу. Але чому навіть уважні мами й тати можуть не розпізнати аутизм на ранньому етапі?

Причин кілька:
1. Міфи, які формують сприйняття
Коли ми чуємо «аутизм», уявляємо або генія з надможливостями, або людину, замкнену у власному світі, як Реймонд з фільму «Людина дощу». Ці стереотипи — частина культурного образу, але не реальності.
Насправді багато дітей з розладом аутистичного спектра мають добру пам’ять, прагнуть тілесного контакту, володіють мовленням — просто ці навички проявляються інакше. Вони можуть із задоволенням гратися на майданчику, але не завжди ініціюють або підтримують комунікацію з однолітками. Або ж багато говорити — проте без очікуваної взаємодії чи у формі монологу.
2. Зміщення розвитку
Іноді розвиток дитини до 1,5–2 років виглядає цілком типовим: вона починає говорити, посміхається, активно взаємодіє з дорослими. А потім — ніби щось змінюється. Зникають окремі навички, знижується емоційна реактивність, порушується контакт.
Це не вигадка — це регресивна форма аутизму, за якої дитина втрачає вже набуті навички. Такий тип розвитку особливо дезорієнтує батьків, адже порушення не виникає раптово, а поступово проявляється у вигляді зворотного руху: мовлення зникає, знижується емоційна залученість, порушується контакт.
3. «У кожного свій темп розвитку»
Ця фраза часто звучить як заспокоєння для тривожних батьків. Але іноді вона стає щитом, за яким може ховатися реальний розлад. Особливо це актуально у випадку з першою дитиною, коли бракує досвіду або прикладів для порівняння.
Якщо у два роки дитина не говорить, не вказує на предмети, не грається в уявні ігри — це не просто особливості характеру. Це важливі сигнали, які не варто ігнорувати. «Не говорить у два роки? Не показує на предмети? Не залучається до гри?» — такі питання мають стати приводом звернутися до фахівця. Раннє виявлення особливостей розвитку дає змогу вчасно надати підтримку, адаптовану до потреб дитини.
4. Адаптація, яку не видно
Деякі діти, особливо дівчатка, здатні на вражаючу адаптацію. Вони копіюють поведінку інших дітей, вчаться дивитися в очі, усміхатися у відповідь. Це називається маскуванням (masking) — стратегія виживання в соціальному світі, яка зовні виглядає як «нормальна поведінка».
У серіалі «Atypical» (Netflix, 2017–2021) головний герой — 18-річний підліток Сем Гарднер, який живе з аутизмом. На перший погляд він виглядає соціально адаптованим: має захоплення арктичними тваринами, відвідує школу, спілкується з родиною. Але за цим зовнішнім фасадом — глибока тривожність, ригідність у поведінці, потреба у ритуалах і щоденна внутрішня боротьба з труднощами спілкування. Сюжет серіалу поступово розкриває складність життя людини з РАС навіть у, здавалося б, «звичних» соціальних умовах.
5. Емоційне заперечення
Батькам часто непросто прийняти думку, що розвиток дитини може відхилятися від норми. Значно легше пояснити це словами: «Він просто інтроверт», «Зараз такий вік», «Переросте». Але розлад аутистичного спектра — це не тимчасовий етап. Він не зникає сам по собі, і саме тому важливо вчасно помітити ознаки та звернутися по фахову допомогу.
Багато батьків проходять через емоційні стадії — заперечення, гнів, страх — перш ніж визнають потребу в допомозі. Але саме в цей період нерідко втрачається найцінніше — час, який міг би стати стартом для раннього втручання й підтримки розвитку дитини.

Пам’ятайте: найсильніший союзник дитини — це ваша уважність і готовність діяти. Вчасно помічені особливості допоможуть швидше обрати ефективні методи підтримки, сприятимуть успішній адаптації та, що найважливіше, — формуванню глибшого й більш довірливого зв’язку з дитиною.
Запишіться на консультацію
Отримайте швидку консультацію щодо фахівців, методик або напрямків нашого центру. Наш адміністратор зв'яжеться з вами найближчим часом та відповість на всі запитання.

Як підтримати дитину з аутизмом після діагнозу?

Як нейропсихолог інклюзивного центру «Ерудит» у Києві, я щодня допомагаю дітям із різними особливостями розвитку. Кожна історія, з якою я зустрічаюсь, унікальна, але всі вони об’єднані силою батьківської любові, наполегливістю у пошуку рішень і вірою у краще майбутнє.

У листопаді 2024 року до нашого центру звернулася родина з півторарічним хлопчиком на ім’я Вова. Батьків непокоїло, що син майже не реагує на своє ім’я, уникає зорового контакту та досі не вимовив жодного слова. Вони помічали, що Вова розвивається не так, як його однолітки, і це викликало в них тривогу, розгубленість і щире бажання знайти відповіді.

Після первинної консультації та діагностики в нашому інклюзивному центрі стало зрозуміло, що у Вови — розлад аутистичного спектра (РАС). Цей діагноз — не вирок, а відправна точка для цілеспрямованої підтримки та розвитку. Команда фахівців розробила для хлопчика індивідуальну програму корекції та розвитку, яка включала регулярні заняття з нейропсихологом, логопедом та корекційним педагогом. Заняття були розплановані регулярно та з урахуванням сенсорних, когнітивних і комунікативних особливостей дитини.
Терапія включала: ігрову діяльність, розвиток мовлення, покращення уваги, навичок взаємодії з іншими. Уже за кілька місяців ми побачили перші зрушення: Вова почав частіше посміхатися, реагувати на мову та цікавитися іграшками.

Безумовно, ці перші успіхи стали результатом злагодженої співпраці між спеціалістами центру та родиною хлопчика. Саме батьки стали невід’ємною частиною терапевтичного процесу — підтримували Вову вдома, дотримувалися рекомендацій і допомагали закріплювати нові навички у звичних повсякденних ситуаціях.

Як батьки можуть підтримати дитину після встановлення діагнозу?
  1. Прийняти діагноз — не як трагедію, а як орієнтир. Усвідомлення допоможе рухатись далі з відкритими очима, без страху.
  2. Працювати з командою спеціалістів. Регулярні заняття з професіоналами, які розуміють особливості розвитку дитини, — ключ до прогресу.
  3. Залучатися до терапії вдома. Щоденні маленькі кроки вдома, повторення ігор, вправ і технік, які дає терапевт, дають великі результати.
  4. Не ізолювати дитину. Важливо, щоб вона була серед інших дітей, навіть якщо спочатку просто спостерігатиме. Соціалізація — один з найважливіших етапів.
  5. Піклуватися про себе. Батьки мають знаходити час на відновлення, бо підтримувати дитину можна лише тоді, коли ти сам у ресурсі.
Сьогодні Вова продовжує займатись у нашому центрі. Його шлях ще триває, але завдяки ранній діагностиці, ефективній терапії та турботі батьків — цей шлях вже приносить плоди.

Діагностика дитячого аутизму в інклюзивному центрі «Ерудит»

Розуміння потреб кожної дитини з РАС потребує уважного, професійного та індивідуального підходу. У Центрі «Ерудит» у Києві ми приділяємо особливу увагу діагностиці аутизму, щоб не лише виявити труднощі, а й розкрити потенціал дитини. Наші корекційні методи адаптуються відповідно до її унікальних особливостей, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток.

Пропоную ознайомитися із ключовими етапами діагностики аутизму, які ми проводимо в нашому центрі, щоб зробити процес максимально зрозумілим і прозорим:

1.Клінічний огляд
Це перший етап, на якому спеціаліст — психіатр чи психолог — спостерігає за поведінкою дитини та її реакціями на різні стимули. Наші фахівці детально аналізують ключові аспекти розвитку: комунікативні навички, соціальну взаємодію, рівень зацікавленості та наявність стереотипних поведінкових особливостей.

2.Батьківські опитування
Цей етап передбачає збір інформації від батьків або опікунів про розвиток та поведінку дитини. Ми створили спеціальні анкети та опитувальники, спрямовані на виявлення можливих ознак аутизму.

3.Спостереження
Наші спеціалісти спостерігають за дитиною в різних середовищах — у школі, дитячому садку чи вдома, щоб оцінити її взаємодію з оточенням та однолітками.

4.Скринінгові інструменти
На цьому етапі ми застосовуємо спеціальні анкети та тести для виявлення ознак аутизму.

5.Психологічне та медичне обстеження
Ми також проводимо комплексну оцінку розвитку дитини, аналізуючи її мовлення, інтелектуальні можливості та фізичне здоров’я. Для цього використовуємо різні психологічні тести, медичні обстеження та інші діагностичні методики.

6.Лабораторні дослідження
У деяких випадках ми проводимо додаткові лабораторні аналізи, щоб виключити інші медичні стани, які можуть впливати на поведінку та розвиток дитини.

Якщо у вас є запитання чи сумніви щодо особливостей розвитку вашої дитини, не вагайтеся звертатися за допомогою! Наш Центр Реальної Інклюзії «Ерудит» забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, враховуючи її особливості, потреби та сильні сторони.
Не відкладайте турботу про найважливіше – майбутнє ваших дітей!

Зв'яжіться з нами
Erudite
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В

Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37

Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6

Київ, проспект Соборності 19
Наші локації
erudit.artmall@gmail.com
Швидкі посилання
© 2016-2024 ТОВ ЦЕНТР РЕАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЕРУДИТ
Усі права захищені.
кожен день з 09:00 - 18:00
Наші центри
Київ, РЦ "Блокбастер", пр. С. Бандери, 34В
Київ, ТРЦ "Артмолл", вул. Ак. Заболотного, 37
Київ, ТРЦ COSMO MULTIMALL, вул. Вадима Гетьмана, 6
Київ, проспект Соборності 19